ЛУЧИННИК — МОРФЕМІКА

лучи́нник — /луч/и́н+ник

луч — корінь.
ин — суфікс.
ник — суфікс.


Джерело:
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.