VERMIS — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з італійської мови через французьке і російське посередництво (фр. vermicel, vermicelle);

іт. vermicelli «вермішель» (букв. «черв’ячки», за зовнішньою схожістю) утворилося внаслідок переоформлення нлат. *vermicellus ‹лат. vermiculus «черв’ячок, личинка; що-небудь зроблене на зразок черв’ячків», яке є демінутивною формою від vermis «черв’як», можливо, спорідненого з укр. верм’я́ний «рум’яний»;

р. вермише́ль, бр. вермішэ́ль, п. wermiszel, ч. vermicelli;

[верм՝я́но] «рум’янець» Бі;

очевидно, походить від псл. *v^ьrm- «черв’як» (др. вермие «сарана, черви»), як укр. черво́ний від псл. *č^ьrѵь «черв’як»;

у такому разі споріднене з лит. varmas «комаха», прус. warmun «червоний», wormyan, urminan «тс.», гот. waúrms «черв’як», двн. wurm, англ. worm, лат. vermis «тс.»;

сумнів щодо існування псл. *v^ьrm- (Mátl Sborník FFBrU 13, 37–40) втрачає ґрунт у світлі наведеного тут українського матеріалу, який досі не враховувався;

запозичення з молдавської мови;

молд. верма́р «джермала», [жерма́р] «тс.» утворене за допомогою суфікса -ар від ве́рме «черв’як», [же́рме] «тс.», що походить від лат. vermis «тс.», спорідненого з гот. waúrms, нвн. Wurm «тс.» і далі з лат. vertere «вертіти», псл. *v^ьṛtěti «тс.», укр. верті́ти;