TUNICA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тиньк «штукатурка»
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Tünche «штукатурка» походить від лат. tunica «туніка; оболонка, шкірка», що виникло з *ctunica, запозиченого з арамейської мови, очевидно, через посередництво фінікійців;
арам. kittūnā́ зводиться до гебр. kuttṓneth «тс.», звідки походить також гр. χιτών «хітон; шкіра, оболонка»;
бр. тынк «штукатурка», п. tynk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тимкува́ти
тинк
тинкува́ти
тинька́р
«штукатур»
тинькува́ти
«штукатурити»
треньк
тринк
«тс.»
тринка́р
«тс.»
тринкува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kittūnā́ | арамейська |
тынк «штукатурка» | білоруська |
kuttṓneth «тс.» | гебрайська |
χιτών «хітон; шкіра, оболонка» | грецька |
tunica «туніка; оболонка, шкірка» | латинська |
*ctunica | латинська |
Tünche «штукатурка» | нововерхньонімецька |
tynk «тс.» | польська |
туні́ка «давньоримський одяг типу сорочки; верхній одяг вільного крою»
лат. tunica (‹*ctunica) «вид одягу» було запозичене, можливо, через посередництво фінікійців, з арамейської мови;
арам. kittūnā́ походить від гебр. kuttṓneth, до якого зводиться також гр. χιτών;
запозичення з латинської мови;
р. туни́ка, бр. туні́ка, п. ч. слц. tunika, болг. ту́ника, схв. туника, слн. túnika;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kittūnā́ | арамейська |
туні́ка | білоруська |
ту́ника | болгарська |
kuttṓneth | гебрайська |
χιτών | грецька |
tunica «вид одягу» (‹*ctunica) | латинська |
tunika | польська |
туни́ка | російська |
туника | сербохорватська |
*ctunica | середньолатинська |
tunika | словацька |
túnika | словенська |
tunika | чеська |
турніке́т «обертова хрестовина для проходження людей по одному»
запозичення з французької мови;
фр. tourniquet «турнікет; вертлюг; стойка, що обертається; підпірка» є результатом контамінації основи tourner «вертіти, обертати» і ст. turniquet «вид верхнього одягу», похідного від turnicle «тс.», що виникло з tunicle, яке зводиться до tunicula «маленька туніка», зменш. від tunica «вид одягу, туніка»;
р. болг. турнике́т, бр. турніке́т, п. turnikiet, ч. слц. turniket, схв. турнике;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
турніке́т | білоруська |
турнике́т | болгарська |
turnikiet | польська |
турнике́т | російська |
турнике | сербохорватська |
turniket | словацька |
tourniquet «турнікет; вертлюг; стойка, що обертається; підпірка»«вертіти, обертати» | французька |
turniquet «вид верхнього одягу» (ст.) | французька |
turnicle «тс.» | французька |
tunicula «маленька туніка» | французька |
tunica «вид одягу, туніка» | французька |
tourner | французька |
turnicle | французька |
turniket | чеська |
тюні́ка «верхня частина подвійної жіночої спідниці; костюм танцюристок»
запозичення з французької мови;
фр. tunique походить від лат. tunica «туніка»;
р. тюни́ка «тс.», п. tunika «вид короткої спіднички, яку носять зверху на вузькій спідниці; сукня з такою спідницею», tiunika «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tunica «туніка» | латинська |
tunika «вид короткої спіднички, яку носять зверху на вузькій спідниці; сукня з такою спідницею»«тс.» | польська |
tiunika «вид короткої спіднички, яку носять зверху на вузькій спідниці; сукня з такою спідницею»«тс.» | польська |
тюни́ка «тс.» | російська |
tunique | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України