TO — ЕТИМОЛОГІЯ

до (прийменник)

іє. *do (de), пов’язане з займенниковим коренем *do, що відбився також у псл. da, укр. да (сполучник, частка);
псл. do «тс.»;
споріднене з лтс. [da] (прийменник), лит. [da-] (дієслівний перфективний префікс), проте не виключається можливість запозичення останніх із слов’янських мов (Sławski І 150; Trautmann 42; Endzelin Lettische Grammatik 449–450);
відповідає лат. -do в endo «в», а також гр. -δε (енклітика, що вказує напрям, пор. οἴκαδε «додому»), ав. -da (енклітика з тим самим значенням) і далі дангл. to, англ. to, двн. zuo, нвн. zu, ірл. do;
р. др. болг. м. схв. до, до-, бр. да, да-, п. ч. слц. вл. нл. слн. do, do-, стсл. до, до-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ді «тс.»
ді- «тс.»
до (префікс)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-da (енклітика з тим самим значенням) авестійська
to англійська
да білоруська
до болгарська
do верхньолужицька
do- верхньолужицька
-δε (енклітика, що вказує напрям, пор. οἴκαδε «додому») грецька
to давньоанглійська
zuo давньоверхньонімецька
до давньоруська
*do (de) індоєвропейська
do ірландська
-do в endo «в» латинська
da (прийменник) латиська
da- (дієслівний перфективний префікс) литовська
до македонська
do нижньолужицька
do- нижньолужицька
zu нововерхньонімецька
do польська
do- польська
da праслов’янська
do «тс.» праслов’янська
до російська
до сербохорватська
do словацька
do- словацька
do словенська
do- словенська
до старослов’янська
да (сполучник, частка) українська
до- українська
да- українська
до- українська
do чеська
do- чеська
*do ?

на́дто «надмірно; до того ж, особливо; ще більше»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. nadto «надто», як і ч. слц. nadto «до того ж, крім того», є результатом злиття прийменника nad «над» і займенника to «те, це»;
бр. на́дта «дуже, надмірно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зана́дто
зна́дтом «занадто»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на́дта «дуже, надмірно» білоруська
nadto «надто» польська
nad «над» польська
to «те, це» польська
nadto «до того ж, крім того» словацька
nadto «до того ж, крім того» чеська

нетопи́р «кажан родини гладконосих, Pipistrellus Kaup» (зоол.)

припускається також, що первісною була основа з псл. pъt- «птах», збережена в укр. [непоти́р] «кажан»;
викликає заперечення думка про запозичення цього загальнослов’янського слова з грецької мови (гр. νυκτόπτερος, Malinowski PF 1, 154), як і пов’язання його з р. топы́рить «настовбурчувати (пера)» (Berneker IF 10, 166);
заслуговує на увагу припущення (BrŠckner 361; Slavia 13, 279; Schuster-Šewc 1014–1015), що псл. netopyrь складається з ne «не», to «то» і pyrь «птах» (пор. схв. [pirac] «кажан») і означало первісно «то не птах» (пор. у зв’язку з цим назви рослин [нето́та] «плаун баранець», [нето́я] «аконіт»);
такому поясненню суперечать деякі факти фонетичного і словотворчого характеру (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 286);
псл. netopyrь, пояснюване здебільшого як складне утворення з основ *neto- (‹ *nekto-), що пов’язується з *nokt- «ніч», і -руrь від кореня *per- «літати» (Mikl. EW 214; Преобр. І 603; Иванов ВСЯ ІІ 19; Ильинский РФВ 65, 226; Погодин Следы 216; Младенов 355; Vaillant Slavia 10, 678; Варбот 59);
р. нетопы́рь, др. нетопырь, п. nietoperz, niedoperz, [niedopyrz], ч. netopýr, слц. netopier, вл. njetopyr, нл. njedopyŕ, [njedopuŕ], полаб. netüpar «метелик», болг. [нетопи́р] «кажан», схв. нȅтопир, [netopjer, nadopir] «тс.; метелик», слн. netopír «кажан», [natopír, nadopér], стсл. нєтопырь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

літопи́р «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нетопи́р «кажан» болгарська
njetopyr верхньолужицька
νυκτόπτερος грецька
нетопырь давньоруська
njedopyŕ нижньолужицька
njedopuŕ нижньолужицька
netüpar «метелик» полабська
nietoperz польська
niedoperz польська
niedopyrz польська
pъt- «птах» праслов’янська
netopyrь «не» праслов’янська
to «то» праслов’янська
pyrь «птах» (пор. схв. [pirac] «кажан») праслов’янська
ne праслов’янська
netopyrь праслов’янська
*neto- (‹ *nekto-) праслов’янська
*nokt- «ніч» праслов’янська
*per- «літати» праслов’янська
*nekto праслов’янська
-руrь праслов’янська
топы́рить «настовбурчувати (пера)» російська
нетопы́рь російська
pirac «то не птах» (пор. у зв’язку з цим назви рослин [нето́та] «плаун баранець», [нето́я] «аконіт») сербохорватська
нȅтопир сербохорватська
netopjer «тс.; метелик» сербохорватська
nadopir «тс.; метелик» сербохорватська
netopier словацька
netopír «кажан» словенська
natopír словенська
nadopér словенська
nєтопырь «тс.» старослов’янська
непоти́р «кажан» українська
netopýr чеська

о́то́ «от» (вказівна частка)

псл. oto, утворене з частки о і займенникового компонента to, етимологічно тотожного з tъ «той», to «те»;
п. oto «от, ось»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
oto «от, ось» польська
oto праслов’янська
«той» ?
to «те» ?

теж «також»

запозичення з польської мови;
п. też є результатом скорочення ст. teże, що виникло з toże «тс.», яке складається із займенника to «те» і частки że «же, ж»;
пор. укр. [тож] «теж»;
р. то́же, тож, п. też, ч. též, слц. tiež, вл. нл. tež;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тиж «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tež верхньолужицька
tež нижньолужицька
też польська
teże (ст.) польська
toże «тс.» (ст.) польська
to «те» польська
że «же, ж» польська
też польська
то́же російська
тож російська
tiež словацька
тож «теж» українська
též чеська

то (займенник, с.р.)

псл. to, вказівний займенник с. р., співвідносний з tъ «той» (чол. р.);
р. бр. болг. то, п. ч. слц. вл. нл. слн. to, м. тоа, схв. то̑, стсл. то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на́дто
отото́жнити
прото «тому»
то́бто (спол.)
тож «також»
то́же «тс.»
тото́жний
тото́жність
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то білоруська
то болгарська
to верхньолужицька
тоа македонська
to нижньолужицька
to польська
to праслов’янська
«той» (чол. р.) праслов’янська
то російська
то̑ сербохорватська
to словацька
to словенська
то старослов’янська
to чеська

то (частка, переважно з наслідковим відтінком значення на початку головного речення після підрядного, рідше на початку прямого самостійного)

псл. to «в такому разі, тоді» (вказівна частка), пов’язане з tъ «той»;
припущення про вигукове походження (ESSJ Sl. gr. II 658, 664) позбавлене підстав;
р. бр. др. болг. то, п. ч. слц. to, стсл. то;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то білоруська
то болгарська
то давньоруська
to польська
to «в такому разі, тоді» (вказівна частка) праслов’янська
«той» праслов’янська
то російська
to словацька
то старослов’янська
to чеська

тоді́

висувались гіпотези про контамінацію *toga + *toda або *tъga + *tъda (Pedersen KZ 38, 419; Ильинский РФВ 60, 430), про вихідне *to-kъda;
тут вбачали відмінкові форми від godъ, пор. аналогічне лтс. tagad ‹ *tagadi «тепер» (Мühl.–Endz. IV 122–123; Endzelin RSl 11, 35; Zubatý LF 13, 366; Schmidt KZ 32, 398; Fraenkel IF 41, 410; Meillet MSL 13, 29; Wiedemann BB 30, 220);
форманти -gda, -gdy загальноприйнятого пояснення не мають;
зіставляється з лит. tadà tad, [tadu] «тоді», дінд. tadā́, ведичним tadāmm, ав. taδa «тс.» (Trautmann 312; Brugmann Grundriss II 2, 733; Zubatý AfSlPh 15, 505; Uhlenbeck 107);
псл. togda (tъgda)/togdy (tъgdy) «тоді», що складається з основи вказівного займенника to і форманта -gda (‹ *-kъ-do?), який виступає в р. ко-гда, все-гда;
р. тогда́, бр. тагды́, тады́, др. тъгда, тъгды, тогда, тогды, п. tedy (‹ tegdy, tegda), ч. tedy (‹ tehdy), ted’, слц. teda, tedy «отже», вл. tehdy, [tedy], нл. tedy, tegdy, tejdy, ted, болг. тога́ва, м. тога, тогаj, тогаш, схв. та̏д, та̀да, слн. [táda], стсл. тогда, тъгда, тъгьда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відтоді
втогди́ «тоді»
товди́
товді́
тогда́
тогда́шний
тогди́й
тогди́йка
тогди́шний
тогді́
тогді́шний
тогді́шній
тогды́
тогоди́
тоди́
тоди́шний
тоді́шній
тойді
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taδa «тс.» авестійська
тагды́ білоруська
тады́ білоруська
тога́ва болгарська
tehdy верхньолужицька
tedy верхньолужицька
tadā́ давньоіндійська
тъгда давньоруська
тъгды давньоруська
тогда давньоруська
тогды давньоруська
tagad «тепер» латиська
*tagadi латиська
tadà литовська
tadu «тоді» литовська
tadu литовська
тога македонська
тогаj македонська
тогаш македонська
tedy нижньолужицька
tegdy нижньолужицька
tejdy нижньолужицька
ted нижньолужицька
tedy (‹ tegdy, tegda) польська
tegdy польська
tegda польська
*toga праслов’янська
*to-kъda праслов’янська
*toga праслов’янська
*toda праслов’янська
*tъga праслов’янська
godъ праслов’янська
-gda праслов’янська
-gdy праслов’янська
togda «тоді» (tъgda)/togdy (tъgdy) праслов’янська
-gda (‹ *-kъ-do?) праслов’янська
tъgda праслов’янська
togdy праслов’янська
tъgdy праслов’янська
to праслов’янська
*-kъ-do? праслов’янська
ко-гда російська
все-гда російська
тогда́ російська
та̏д сербохорватська
та̀да сербохорватська
teda «отже» словацька
tedy «отже» словацька
táda словенська
тогда старослов’янська
тъгда старослов’янська
тъгьда старослов’янська
tedy (‹ tehdy), ted’ чеська
tehdy чеська
ted' чеська
tadāmm ?

той

на слов’янському ґрунті первісна форма *tъ ускладнювалася внаслідок редуплікації або додавання підсилюючих формантів займенникового походження -jь, -nъ;
іє. *to- з вказівним значенням (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків);
споріднені з лит. tàs, tà «той, та», лтс. tas, tα̃ «тс.», дінд. tá-, tā́- «цей», ав. ta- «тс.», гр. τόν (зн. в.), τήν (дор. τᾱʹν), τό, лат. is-tum, is-tam, is-tud, тох. A täm «це», гот. þata «тс.», алб. të «щоб»;
псл. tъ (tъjь), ta (taja), to (toje);
р. тот, [той], та, то, бр. той, та́я, то́е, др. тъ, тыи, тъи, та, тая, то, тое, п. ten, [tyj], ta, to, ч. нл. ten, ta, to, слц. ten, tá, to, вл. týn, ta, to, болг. той, тя, то, м. тоj, таа, тоа, схв. та̑j, та̑, то, слн. tá, tà, tý, стсл. тъ, та, то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втім (уті́м)
зате́
зати́м
зато́го «скоро»
по́ті́м
пото́му
приті́м
притоме́нний «наявний»
прито́мний
прито́мніти
прито́му
та
та́я
те
те́є
те́єньки
те́єчки
тей
тий
то
тоє
тот
тота́
тоте́
тото́
тото́й
тото́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ta- «тс.» авестійська
«щоб» албанська
той білоруська
та́я білоруська
то́е білоруська
той болгарська
тя болгарська
то болгарська
tón верхньолужицька
ta верхньолужицька
to верхньолужицька
þata «тс.» готська
τόν (зн. в.) грецька
τήν (дор. τᾱʹν) грецька
τό грецька
tá- давньоіндійська
tā́- «цей» давньоіндійська
тъ давньоруська
тыи давньоруська
тъи давньоруська
та давньоруська
тая давньоруська
то давньоруська
тое давньоруська
τᾱʹν дорійський
*tъ індоєвропейська
-nъ індоєвропейська
-jь індоєвропейська
*to- (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків) індоєвропейська
*so індоєвропейська
*sā індоєвропейська
*tod індоєвропейська
is-tum латинська
is-tam латинська
is-tud латинська
tas латиська
tα̃ «тс.» латиська
tàs литовська
«той, та» литовська
тоj македонська
таа македонська
тоа македонська
ten нижньолужицька
ta нижньолужицька
to нижньолужицька
ten польська
tyj польська
ta польська
to польська
(tъjь) праслов’янська
ta (taja) праслов’янська
to (toje) праслов’янська
tъjь праслов’янська
taja праслов’янська
toje праслов’янська
тот російська
той російська
та російська
то російська
та̑j сербохорватська
та̑ сербохорватська
то сербохорватська
ten словацька
словацька
to словацька
словенська
словенська
словенська
тъ старослов’янська
та старослов’янська
то старослов’янська
täm «це» тохарська А
ten чеська
ta чеська
to чеська

тото́жний

ч. totožný «ідентичний» утворено в XIX ст. від займенника totéž «те саме» (із сполучення to též, букв. «то теж») або на основі р. тот же «той же», де займенники to, тот відповідають укр. той, а частка žе, жеукр. же;
запозичення з чеської мови;
слц. totožný;
Фонетичні та словотвірні варіанти

отото́жнити
утото́жнюва́ти «ототожнювати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тот же «той же» російська
тот російська
же російська
totožný словацька
той українська
же українська
totožný «ідентичний» чеська
totéž «те саме» (із сполучення to též, букв. «то теж») чеська
to též чеська
to чеська
žе чеська

тут «у цьому місці; у цей момент; [сюди, ось Г; зараз, негайно Нед]»

псл. tu-to «тут», утворене з прислівника tu «тс.», ускладненого вказівним займенником to (tъ);
діалектні форми є похідними від праслов’янської або запозиченими із сусідніх слов’янських;
р. тут, [ту́та, ту́то, тутова], бр. тут, [ту́та, ту́тай, ту́ты], др. туто «тут», тутъ, п. tuta, tutaj, ч. слц. tuto, схв. [тут, туте, тутена, туту] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ту́та «тут»
ту́тай
тута́йший «тутешній»
ту́така
тута́р «тутешній, місцевий житель»
туте́йший
туте́йшій
туте́йшний
туте́йшній
ту́тека
ту́тень
ту́тенька
ту́теньки
тутеньший
туте́ский
туте́ський
ту́течка
ту́течки
туте́шний
туте́шній
ту́ти
ту́тика
ту́тиньки
тути́чний
ту́тка
ту́тки
ту́тки́ва
ту́тківа
ту́то
туто́к
ту́тоньки «тс.»
туто́шний
ту́тошній «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тут білоруська
ту́та білоруська
ту́тай білоруська
ту́ты білоруська
туто «тут» давньоруська
тутъ давньоруська
tuta польська
tutaj польська
tu-to «тут» праслов’янська
tu «тс.» праслов’янська
to праслов’янська
праслов’янська
тут російська
ту́та російська
ту́то російська
тутова російська
тут сербохорватська
туте сербохорватська
тутена сербохорватська
туту «тс.» сербохорватська
tuto словацька
tuto чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України