ORDER — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́рден «відзнака; чернеча або лицарсько-чернеча католицька громада; вид архітектурної композиції»
запозичення з німецької мови;
нвн. Îrden, свн. orden «тс.; суспільний стан» зводиться до лат. ōrdō, ōrdinis «ряд, порядок», пов’язаного з ōrdīri «починати ткання; починати», спорідненим з гр. ὀρδεῑν «тс.»;
р. болг. м. схв. о́рден, бр. о́рдэн, п. order, ч. orden, слн. órden;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́рдэн | білоруська |
о́рден | болгарська |
ὀρδεῑν «тс.» | грецька |
ōrdō | латинська |
о́рден | македонська |
Îrden | нововерхньонімецька |
order | польська |
о́рден | російська |
о́рден | сербохорватська |
orden «тс.; суспільний стан» | середньоверхньнімецька |
órden | словенська |
orden | чеська |
ōrdinis «ряд, порядок» | ? |
ōrdīri «починати ткання; починати» | ? |
о́рдер «письмове розпорядження»
очевидно, через посередництво німецької мови (нім. Îrder «розпорядження») запозичено з французької;
фр. ordre «порядок, наказ» походить від лат. ōrdō «ряд, порядок», до якого зводиться й укр. о́рден;
р. болг. о́рдер, бр. о́рдэр, п. вл. order, ч. слц. ordre «наказ», слн. órdra «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́рдэр | білоруська |
о́рдер | болгарська |
order | верхньолужицька |
ōrdō «ряд, порядок» | латинська |
order | польська |
о́рдер | російська |
ordre «наказ» | словацька |
órdra «тс.» | словенська |
о́рден | українська |
ordre «порядок, наказ» | французька |
ordre «наказ» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України