JEST — ЕТИМОЛОГІЯ

є (форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бу́ти, давніше -- 3 ос. одн.)

пcл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este, форми 3, l, 2 oc. одн. і l, 2 ос. мн. атематичного дієслова теперішнього часу від iє. *es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть);
найближчі відповідники: дінд. ásti, ásmi, ási, ав. asti, ahmi, ahi, гот. ist, im, is, гр. ἔστɩ (ἐστί), εἰμɩ, εἶ, лат. est, es (ст. ess), прус. asmai, assai, essei, лит. esti, est, esù (ст. і діал. esmúɩ), esi (iє. *esti, *esmi, *esi);
форма є постала внаслідок скорочення (j)estь, цей процес спостерігається вже у старослов’янській мові;
р. др. есть, бр. ёсць, п. jest, ч. jest, je, слц. вл. je, нл. jo, болг. м. е, схв. jȅcm(e), , слн. jè, стсл, єсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ecú (2 ос. одн.)
-ем
-есь
-єм
єство́
єсте́ (2 ос. мн.)
-єсь
єсьм (1 ос. одн.)
єсьмо́ (\ ос. мн.)
єсьте́ «тс.»
(скорочені допоміжні форми 1 ос. одн.)
-сь (скорочені допоміжні форми 2 ос. одн.)
-сьмо (скорочена допоміжна форма 1 ос. мн.)
-сьте (скорочена допоміжна форма 2 ос. мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
asti авестійська
ahmi авестійська
ahi авестійська
ёсць білоруська
е болгарська
je верхньолужицька
ist готська
im готська
is готська
ἔστɩ (ἐστί) грецька
εἰμɩ грецька
ει˜ грецька
ἐστί грецька
ásti давньоіндійська
ásmi давньоіндійська
ási давньоіндійська
есть давньоруська
*es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть) індоєвропейська
*esti індоєвропейська
*esmi індоєвропейська
*esi індоєвропейська
*esi індоєвропейська
est латинська
es (ст. ess) латинська
ess латинська
ẽsti литовська
est литовська
esù (ст. і діал. esmúɩ) литовська
esi (iє. *esti, *esmi, *esi) литовська
esmúɩ литовська
е македонська
jo нижньолужицька
jest польська
*(j)estь праслов’янська
*(j)esmь праслов’янська
*(j)esi праслов’янська
(j)esmъ праслов’янська
(j)este праслов’янська
*sǫtь праслов’янська
(j)estь (j)estь праслов’янська
asmai прусська
assai прусська
essei прусська
есть російська
jȅcm(е) (e) сербохорватська
сербохорватська
je словацька
словенська
єсть старослов’янська
суть українська
jest чеська
je чеська


ї́сти

псл. jasti (префіксальна звукова форма -ěsti) ‹*ēsti ‹*ēd-ti;
споріднене з прус. īst «їсти», лит. ėˊsti «їсти» (про тварин), лтс.êst «тс.», дінд. ádmi «їм», лат. edo, гр. ἔδω, хет. etmi «тс.», гот. itan «їсти», дісл. eta, двн. eʒʒan, нвн. essen «тс.», кімр. esu (‹*et-tu-) «пожирати»;
іє. *ed- «їсти»;
р. есть, бр. есць, др. ѣсти, п. jeść, ч. jísti, слц. jesť, вл. нл. jěsć, полаб. jest, болг. ям, м. jade, схв. jȅcmu, слн. jésti, стсл. асти, сънѣсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в'їда́ти «сваритися»
в'ї́дливий
доїда́ти «досаждати»
дої́дливий
заїда́тися «сваритися»
за́їди «виразки в куточках рота»
заї́дливий
за́їдник «жовторотий»
заїдня́ «сварка»
заї́док «закуска»
за'ї́жка «тс.»
заї́лий «злий»
ззі́жа «витрата їжі; ненажера»
з'ї́день «пожирання»
з'їджь «витрата їжі»
з'ї́ди «недоїдене сіно, солома»
з'ї́дини «тс.»
з'ї́дища «місце, де лежать залишки худоби, пожертої звірами»
з'ї́дливий «в’їдливий»
з'їду́щий
з'їжа «їжа; витрата їжі»
з'їжь «витрата їжі»
їда́
їда́к «їдець»
їдаки́ «зуби»
їда́ло «шлунок; рот Я»
їда́льний «їстівний»
їда́льня
їда́ти
їде́ння «їжа»
їде́ць
їдже́ння «їжа»
їди́ме
їди́мий
їді́ння
їдки́й
ї́дло́ «тс.»«сварка»
їдови́тий «невибагливий до їжі»
їдо́к «їдець»
їдо́м (у виразі ї. їсти «лаяти»)
їдо́мий «тс.»
їду́н «тс.»
їду́ха «охоча поїсти»
їдце́м
їдьма́ «тс.»
їдю́чий «кусливий» (про муху)
ї́жа
ї́живо «їжа»
ї́жно «ситно, достатньо їжі»
їство́
їстивне́
їсти́вни́й «їстівний»
ї́стиво «тс.»
їстинли́вий «охочий до їди, ненажерливий»
ї́стися «сваритися»
їстівне́
їстівни́й
ї́стки
їстни́й
їстови́тий «тс. Ж; їстівний Я»
їстовни́й «тс.»
їсто́вни́й «тс.»
ї́стоньки
ї́сточки
їсту́н «їдець»
їсту́ні
ї́ці (дит.)(Me)
надої́да
надоїда́ти
надої́дливий
надої́сти
наї́дений
наї́джений
на́ї́док «їда; ситість»
недоїда́ти
недо́їдок
обі́д
об'їда́ло
обі́дальник
обі́дати
обі́дішній
обі́дній
обі́дня
об'ї́док
об'їсни́й «ненажерливий»
пeредобі́дній
передобі́ддя
передобі́док «передобідня закуска; передобідній час»
пере́їди «з’їди; об’їдки»
підобі́д
підобі́дати
підобі́дній
пої́дка «кількість їжі, споживаної за один раз»
пої́дливий «нищівний»
по́їдом
приїда́тися «набридати»
сніда́нок
сні́дати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
есць білоруська
ям болгарська
jěsć верхньолужицька
itan «їсти» готська
ἔδω грецька
eʒʒan давньоверхньонімецька
ádmi «їм» давньоіндійська
eta давньоісландська
ѣсти давньоруська
*ed- «їсти» індоєвропейська
esu «пожирати» (‹*et-tu-) кімрська
*et-tu- кімрська
edo латинська
ėˊsti «їсти» (про тварин) литовська
êst «тс.» литовська
jade македонська
jěsć нижньолужицька
essen «тс.» нововерхньонімецька
jest полабська
jeść польська
jasti (префіксальна звукова форма -ěsti) праслов’янська
*ēsti праслов’янська
*ēd-ti праслов’янська
īst «їсти» прусська
есть російська
jȅcmu сербохорватська
jesť словацька
jésti словенська
асти старослов’янська
сънѣсти старослов’янська
etmi «тс.» хетська
jísti чеська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.