DON — ЕТИМОЛОГІЯ
дон
запозичення з іспанської мови;
ісп. don «пан», як і іт. don «тс.», походить від лат. dominus «тс.»;
р. бр. болг. схв. дон, п. ч. слц. don, слн. dón;
Фонетичні та словотвірні варіанти
до́нна
до́нья
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дон | білоруська |
| дон | болгарська |
| don «пан» | іспанська |
| don «тс.» | італійська |
| dominus «тс.» | латинська |
| don | польська |
| дон | російська |
| дон | сербохорватська |
| don | словацька |
| dón | словенська |
| don | чеська |
дуна́й «розлив, повінь; великий потік»
пов’язане з Дуна́й (назва ріки) з псл. *Dunajь, запозиченого з готської мови;
гот. *Dōnawi (*Dūnawi) походить від кельтсько-лат. Dānuvius (Danubius), назви верхньої течії Дунаю, спорідненої з ав. dānu«річка», дінд. dānu- «текуча рідина», ос. don «річка» (пор. Дон);
численні інші тлумачення видаються непереконливими;
р. [дуна́й] «струмок», п. dunaj «глибока ріка, далека і невідома», слц. dunajíček «потічок»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dānu «річка» | авестійська |
| *Dōnawi (*Dūnawi) | готська |
| dānu- «текуча рідина» | давньоіндійська |
| don «річка» (пор. Дон) | осетинська |
| dunaj «глибока ріка, далека і невідома» | польська |
| *Dunajь | праслов’янська |
| дуна́й «струмок» | російська |
| dunajíček «потічок» | словацька |
| Дуна́й (назва ріки) | ? |
| Dānuvius | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України