BUXUS — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з німецької мови, очевидно, через посередництво польської;

нім. Arkebúse, як і фр. arquebuse, зводяться до іт. archibugio, archobugio, arcobugio «аркебуз», що виникло з свн. hâkenbühse «тс.», утвореного з іменників hâken «крюк, гак» і bühse «отвір; гармата з дерева», яке походить від нар.-лат. buxis «виріб із самшитового дерева», пор. лат. buxus «самшит»;

свн. hâkenbühse було переоформлене в італійській мові під впливом іт. arco «дуга, лук»;

р. аркебуз, ст. аркобуз, бр. схв. аркебу́за, п. arkabuz, arkebuz, заст. arkiebuz, аrkebuza, harkabuz, ч. arkebuza, arkabuza, слц. слн. arkebúza, болг. аркебу́з;

форма букс могла бути результатом пізнішого впливу з боку латинської номенклатурної назви buxus;

очевидно, пов’язане з нвн. Búchsbaum (снн. busbōm, bosbōm, двн. buhsboum) «буксове дерево», утвореним з основ іменників Buchs «букс», що походить від лат. buxus «тс.», пов’язаного з етимологічно неясним гр. πύξoς «букс», і Baum «дерево», спорідненого з снн. днн. bōm, дангл. bēam, двн. boum «тс.»;

р. букс, бу́ксус, [бу́ксусник,бу́кшпан], буксбом (заст.), бр. болг. букс, п. bukszpan, [bukspan, buksbam], ч. buxus, [pušpán], слц. buxus, вл. buksowc, схв. бус, ст. пушпан, слн. púšpan;

можливо, запозичене з румунської мови;

рум. bucsắu «іспанський дрік, Spartium junceum» (декоративна рослина родини бобових) походить від лат. buxus «букс»;

не менш імовірний і зв’язок з [бокші́й] «віл з рябими боками» (пор. [буга́й] «вид квасолі»);

запозичення з французької мови;

фр. boussole походить від іт. bussola «тс.», яке зводиться до слат. buxula «скринька, коробочка», похідного від лат. buxus, buxum (бот.) «букс, самшит»;

р. буссо́ль, бусо́ль, бр. бусо́ль, п. ч. busola, слц. buzola, болг. м. бу́сола, схв. бусòла «тс.»;