BAI — ЕТИМОЛОГІЯ

боя́ри́н

загальноприйнятої етимології не має;
виводилось від дтюрк. bai «знатний, багатий», baiär «знатна людина» з заміною бой- на боль- під впливом болий «більший» (Малов ИАН ОЛЯ 5, 132, 137 і далі; RÉS 23, 189; 41, 33; Младенов 40; Machek ESJČ 59–60; Räsänen AfSlPh 20, 448–449);
більше прихильників мало виведення від дтюрк. boilа «благородний, знатний», від якого походить і сгр. βοɩλãς, βοηλãς, βoλιάδες (Mikl. TEl І 266; Брандт РФВ 21, 210; Brückner 34–35; KZ 43, 324; 48, 175; БЕР І 66), але при цьому залишаються нез’ясованими фонетичні невідповідності (пор. закономірне стсл. былга, др. быль, быля з дтюрк. boila, buila – Korsch AfSlPh 9, 492; ИОРЯС 7/1, 44; 8/4, 32; 9/1, 278; Mikl. EW 17), які не усуваються і реконструкцією тюрк. *bojla äri (Marquart Kum. 26);
є думка (Sadn.– Aitz. VWb. I 384–386), що звукові форми болгариɴъ (стсл.) і бояринъ (др.) були запозичені незалежно одна від одної з різних тюркських джерел;
не знайшла підтримки спроба виведення з дірл. bó-aire, що походить від bó «корова» і aire «господар»(Schachmatov AfSlPh 33, 86, 87) або з ісл. boearmen «знатна людина» (Сабинин ЖМНП 16, 44);
висловлюється також припущення про походження псл. *bojаrіnъ від *bojarь, утвореного від *bоjь «битва, бій», причому враховується п. ст. bojar «боєць, воїн», bojarz «тс.» і початкове значення др. бояринъ «дружинник» (Шанский ЭСРЯ І 2, 181–102; Даль І 121; Linde І 142);
останнім часам Трубачов (ЭИРЯ IV 160–163) висунув досить переконливе пояснення як результату видозміни давньобулгарського етноніма bulγar (›*bülүär › *bölүär);
p. боя́рин, бр. бая́рын, др. бояринъ, п. bojarzyn, bojar, ч. bojar, bojarin, [bojařín], болг. боля́рин, боля́рка, схв. бòљарин, бòљāр, слн. boljár, стсл. болгариɴъ, болѣриɴъ, (мн.) болгаре;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бояре «особи вищої служилої верстви» (мн.)(1375)
боя́рий
боярина (XV ст.)
бояринува́ти
боя́ри́ня
боя́ришня
боя́рство
боя́рський
боя́рчик
боя́рщина
бояръ (1388)
буярин
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бая́рын білоруська
боля́рин болгарська
bó-aire давньоірландська
бояринъ «дружинник» давньоруська
бояринъ давньоруська
bai «знатний, багатий» давньотюркська
boilа «благородний, знатний» давньотюркська
boearmen «знатна людина» ісландська
bojar «боєць, воїн» польська
bojarzyn польська
bojar польська
*bojаrіnъ праслов’янська
бòљарин сербохорватська
βοɩλãς середньогрецька
boljár словенська
болгариɴъ старослов’янська
*bojla äri тюркські
bojařín українська
боля́рка українська
бòљāр українська
болѣриɴъ (мн.) українська
болгаре (мн.) українська
bojar чеська
bojarin чеська
бой- на боль- під впливом болий «більший» ?
βοηλãς ?
βoλιάδες ?
бояринъ (др.) ?
«корова» ?
aire «господар» ?
*bоjь «битва, бій» ?
bojar «боєць, воїн» ?
bojarz «тс.» ?
боя́рин ?

ва́є «свячена гілка верби»

через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. βάιον «пальмова гілка» походить від копт. bai;
р. ва́йя, ва́ия «гілка папороті, пальми», др. ваие «пальмова гілка», болг. ва́я, стсл. ваиѥ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́я болгарська
βάιον «пальмова гілка» грецька
ваие «пальмова гілка» давньоруська
bai коптська
ва́йя російська
ваиѥ «тс.» старослов’янська
ва́ия «гілка папороті, пальми» українська

о́ба́

псл. oba, obě;
споріднене з лит. abù «обидва», abì «обидві», лтс. abi «обидва», прус. abbai, лат. ambō, гр. ἄμφω, дінд. ubhā, ubhāu, ubhē, ав. uwa, ubē, гот. bai, ba, тох. А āmpi, āmpe, B ant-api «тс.»;
іє. *ambhō(u) «обидва»;
утворилось, очевидно, з префікса *ambh- (‹*ambhi) «навколо» та *bhō(u) «обидва», відбитого в гот. bai «обидва», нвн. beide, англ. both «тс.»;
недостатньо переконливим є зведення (Machek ESJČ 404) до форми типу іє. *ambhi-duvō «обидва»;
р. болг. діал. о́ба, о́бе, бр. або́е, др. оба, обѣ, п. obа, obaj, obie, oboje, ч. oba, obě, oboje, obojí, слц. oba, obaja, obe, вл. wobaj, wobě, нл. wobej, hobej (dwa), hobej (dwě), полаб. vübë, м. обаjцата «обидва, обоє», схв. о̏ба, о̏б(j)e, слн. obá, obé, стсл. оба, обѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вобі́ «обидві»
обе́ «обоє»
о́бі́
обі́йко
обі́йний «двоякий»
обо́є
обо́йко
Етимологічні відповідники

Слово Мова
uwa авестійська
both «тс.» англійська
або́е білоруська
о́ба болгарська
wobaj верхньолужицька
wobě верхньолужицька
bai готська
bai «обидва» готська
ἄμφω грецька
ubhā давньоіндійська
оба давньоруська
*ambhō(u) «обидва» індоєвропейська
*ambhi-duvō «обидва» індоєвропейська
ambō латинська
abi «обидва» латиська
abù «обидва» литовська
обаjцата «обидва, обоє» македонська
wobej (dwa), hobej (dwě) нижньолужицька
hobej (dwa), hobej (dwě) нижньолужицька
beide нововерхньонімецька
vübë полабська
obа польська
obaj польська
obie польська
oboje польська
oba праслов’янська
abbai прусська
о́ба російська
ба сербохорватська
oba словацька
obaja словацька
obe словацька
obá словенська
obé словенська
оба старослов’янська
о́бе українська
обѣ українська
б українська
обѣ українська
oba чеська
obě чеська
oboje чеська
obojí чеська
obě ?
abì «обидві» ?
ubhāu ?
ubhē ?
ubē ?
ba ?
А ?
āmpe ?
ant-api «тс.» ?
*ambh- «навколо» (‹*ambhi) ?
*bhō(u) «обидва» ?
о́ба ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.