AUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
а́ут (спорт.)
запозичення з англійської мови;
англ. out «тс.» виникло на основі прийменника out «поза, зовні», спорідненого з гот. ūt «із», двн. ūz, нвн. aus «тс.», дінд. ud- «вгору, геть»;
р. бр. болг. м. а́ут, п. aut, out, ч. out, слц. aut, схв. àут, ȁут, слн. out;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
out «тс.» | англійська |
а́ут | білоруська |
а́ут | болгарська |
ūt «із» | готська |
ūz | давньоверхньонімецька |
ud- «вгору, геть» | давньоіндійська |
а́ут | македонська |
aus «тс.» | нововерхньонімецька |
aut | польська |
out | польська |
а́ут | російська |
àут | сербохорватська |
aut | словацька |
out | словенська |
ȁут | українська |
out | чеська |
out «поза, зовні» | ? |
ви-
у південних він замінився префіксом iz-;
колись цей префікс уживався в усіх слов’янських мовах, тепер – тільки в східних та західних;
на слов’янському ґрунті виникло приставне v, а кінцеве t/d зникло;
іє. *ūt-, *ūd-;
споріднений з гот. ūt «геть», дісл. út «з», двн. свн. uӡ, нвн. aus, ірл. ud-, od- «тс.», гр. ὕσ-τριξ «дикобраз» (‹*ud+τpí χες), дінд. ud- «на, вгору, з», ав. us-, uz-, дперс. ud-;
псл. vy- (префікс переважно на означення руху з середини);
р. бр. др. вы-, п. wy-, ч. слц. vy-, вл. нл. wu-, полаб. våi-, стсл. вы-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
us- | авестійська |
вы- | білоруська |
wu- | верхньолужицька |
ūt «геть» | готська |
ὕσ-τριξ «дикобраз» (‹*ud+τpí χες) | грецька |
uӡ | давньоверхньонімецька |
ud- «на, вгору, з» | давньоіндійська |
út «з» | давньоісландська |
ud- | давньоперська |
вы- | давньоруська |
*ūt- | індоєвропейська |
ud- | ірландська |
wu- | нижньолужицька |
aus | нововерхньонімецька |
våi- | полабська |
wy- | польська |
vy- (префікс переважно на означення руху з середини) | праслов’янська |
вы- | російська |
uӡ | середньоверхньнімецька |
vy- | словацька |
вы- | старослов’янська |
vy- | чеська |
iz- | ? |
*ūd- | ? |
od- «тс.» | ? |
uz- | ? |
нока́ут «стан боксера, коли він після удару супротивника падає і вважається переможеним»
запозичення з англійської мови;
англ. knock-out «удар, що валить з ніг» утворене з основи дієслова knock «ударити» звуконаслідувального походження і прийменника out «з, геть» (дангл. ūt), спорідненого з днн. дфриз. гот. ūt, двн. ūӡ «тс.», нвн. aus «з, із», дінд. út «вгору, геть», лат. ūsque «аж до, до самого, безперервно»;
р. нока́ут, бр. нака́ўт, п. nokaut, ч. nokaut, knokaut, слц. knockout, болг. но́ка́ут, схв. нȍкаут, слн. nokaut;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нокаутува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
knock-out «удар, що валить з ніг» | англійська |
knock «ударити» | англійська |
out «з, геть» (дангл. ūt) | англійська |
нака́ўт | білоруська |
но́ка́ут | болгарська |
ūt | готська |
ūt | давньоанглійська |
ūӡ «тс.» | давньоверхньонімецька |
út «вгору, геть» | давньоіндійська |
ūt | давньонижньонімецька |
ūt | давньофризька |
ūsque «аж до, до самого, безперервно» | латинська |
aus «з, із» | нововерхньонімецька |
nokaut | польська |
нока́ут | російська |
нȍкаут | сербохорватська |
knockout | словацька |
nokaut | словенська |
nokaut | чеська |
knokaut | чеська |
лока́ут «закриття підприємств і масове звільнення робітників з виробництва»
запозичення з англійської мови;
англ. lock-out «локаут», букв. «замикання дверей перед кимось», lock out «замикати двері перед кимсь» складається з основи дієслова lock «замикати» (дангл. lūсаn), спорідненого з днн. lūkan, дісл. дфриз. lūka, двн. lūhhan, гот. galūkan «тс.», дісл. lok «замок», гот. usluks «отвір», двн. loh «дірка», нвн. Loch «тс., отвір», дінд. rujáti «ламає», лит. lúžti, láužyti «ламати», і прийменника out «поза, за, зовні, геть», спорідненого з ісл. út, норв. шв. ut, гот. дангл. дфриз. днн. ūt, двн. ūz, нвн. aus, дінд. ud;
р. болг. лока́ут, бр. лака́ут, п. lokaut, схв. лȏкаут;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лока́утник
локаутува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lock-out «локаут» | англійська |
lock out «замикати двері перед кимсь» | англійська |
lock «замикати» (дангл. Іūсаn) | англійська |
out «поза, за, зовні, геть» | англійська |
лака́ут | білоруська |
лока́ут | болгарська |
galūkan «тс.» | готська |
usluks «отвір» | готська |
ūt | готська |
ūt | давньоанглійська |
lūсаn | давньоанглійська |
lūhhan | давньоверхньонімецька |
loh «дірка» | давньоверхньонімецька |
ūz | давньоверхньонімецька |
rujáti «ламає» | давньоіндійська |
ud | давньоіндійська |
lūka | давньоісландська |
lok «замок» | давньоісландська |
lūkan | давньонижньонімецька |
ūt | давньонижньонімецька |
lūka | давньофризька |
ūt | давньофризька |
út | ісландська |
lúžti | литовська |
láužyti «ламати» | литовська |
Loch «тс., отвір» | нововерхньонімецька |
aus | нововерхньонімецька |
ut | норвезька |
lokaut | польська |
лока́ут | російська |
лȏкаут | сербохорватська |
ut | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України