ҐУДЗИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ґудз «ґуля; вузол, потовщення»

псл. guzъ «вузол; ґуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина»;
лит. [gaužė] «голова», gaũžtis «звиватися в клубок», лтс. guza «воло; потилиця; куприк», gũža «сідниця, стегно»;
збереження початкового g (ґ) в більшості українських форм, як і зміна з в дз, зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґу́ля);
частково ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґу́дзик було запозичене;
р. [гу́зик] «ґудзик», [ку́зик], бр. гу́зік «тс.», п. guz «ґудз; великий ґудзик», guzik «ґудзик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґудза́тий «вузлуватий»
гу́дзик
ґу́дзик
гудзикува́тий «схожий на ґудзик»
ґудзо́к «невеликий ґудз, пухлина»
ґудзо́ла «картопля»
ґудзо́лє «вузли, ґулі»
ґудзува́ти «міцно вʼязати»
гудзува́тий «тс.»
гудзь
ґудзь «гудз; ґудзик»
гуз «тс.»
ґуз «вузол»
ґузва «ґуля»
ґу́зє «ґудзики; ґулі»
ґу́зик «ґудзик»
ґузу́ля «тс.»
ґузь «гудзь Ж; ґуля Л»
гу́цик «ґудзик»
гуцо́к «тс.»
ґу́цьки «мала картопля»
ґуцьо́к «ґудзик»
ку́зік «тс.»
уґудзя́ний «весь у ґудзиках»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу́зік «тс.» білоруська
guza «воло; потилиця; куприк» латиська
gaužė «голова» литовська
guz «ґудз; великий ґудзик»«ґудзик» польська
guzik «ґудз; великий ґудзик»«ґудзик» польська
guzъ «вузол; ґуля, пухлина» праслов’янська
гу́зик «ґудзик» російська
ку́зик українська
gǫzъ «тс.; задня частина» ?
gaũžtis «звиватися в клубок» ?
gũža «сідниця, стегно» ?
ґу́дзик ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.