ҐУДЗИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ґудз «ґуля; вузол, потовщення»
псл. guzъ «вузол; ґуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина»;
лит. [gaužė] «голова», gaũžtis «звиватися в клубок», лтс. guza «воло; потилиця; куприк», gũža «сідниця, стегно»;
збереження початкового g (ґ) в більшості українських форм, як і зміна з в дз, зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґу́ля);
частково ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґу́дзик було запозичене;
р. [гу́зик] «ґудзик», [ку́зик], бр. гу́зік «тс.», п. guz «ґудз; великий ґудзик», guzik «ґудзик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґудза́тий
«вузлуватий»
гу́дзик
ґу́дзик
гудзикува́тий
«схожий на ґудзик»
ґудзо́к
«невеликий ґудз, пухлина»
ґудзо́ла
«картопля»
ґудзо́лє
«вузли, ґулі»
ґудзува́ти
«міцно вʼязати»
гудзува́тий
«тс.»
гудзь
ґудзь
«гудз; ґудзик»
гуз
«тс.»
ґуз
«вузол»
ґузва
«ґуля»
ґу́зє
«ґудзики; ґулі»
ґу́зик
«ґудзик»
ґузу́ля
«тс.»
ґузь
«гудзь Ж; ґуля Л»
гу́цик
«ґудзик»
гуцо́к
«тс.»
ґу́цьки
«мала картопля»
ґуцьо́к
«ґудзик»
ку́зік
«тс.»
уґудзя́ний
«весь у ґудзиках»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́зік «тс.» | білоруська |
| guza «воло; потилиця; куприк» | латиська |
| gaužė «голова» | литовська |
| guz «ґудз; великий ґудзик»«ґудзик» | польська |
| guzik «ґудз; великий ґудзик»«ґудзик» | польська |
| guzъ «вузол; ґуля, пухлина» | праслов’янська |
| гу́зик «ґудзик» | російська |
| ку́зик | українська |
| gǫzъ «тс.; задня частина» | ? |
| gaũžtis «звиватися в клубок» | ? |
| gũža «сідниця, стегно» | ? |
| ґу́дзик | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України