ІСТОТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

досто́ту «точно, саме так, достеменно»

очевидно, результат стягнення і видозміни виразу *до істоти «саме так»;
пор. [істо́тне] «точно так», [істо́тний] «саме такий, дійсний, справжній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

довсто́тку
досто́ку
досто́тку
досто́тне «тс.»
досто́тній «саме такий, цілком подібний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до істоти «саме так» ?
істо́тне «точно так» ?
істо́тний «саме такий, дійсний, справжній» ?

сто́та «істота» (заст.)

пов’язане з істо́та «живий організм», істо́тний «суттєвий»;
схв. и̏стӣ «такий самий, тотожний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

несто́тно «достоту»
сто́тне «точно, тотожно, дійсно»
сто́тни «подібний»
сто́тний «абсолютно подібний, викапаний Ме; точнісінький; дуже гарний О»
сто́тно «тс. Г, Нед; якраз, рівно Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
и̏стӣ «такий самий, тотожний» сербохорватська
істо́та «живий організм» українська
істо́тний «суттєвий» українська

істо́та «живий організм»

запозичення з польської мови;
п. istota «живий організм; суть», istotny «істотний» зводяться до псл. istota «дійсність», похідного від istъ «той самий, дійсний»;
бр. істо́та, істо́тны;
Фонетичні та словотвірні варіанти

істо́тний «суттєвий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
істо́та білоруська
істо́тны білоруська
istota «живий організм; суть» польська
istotny «істотний» польська
istota «дійсність» праслов’янська
istъ «той самий, дійсний» праслов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України