ІСТОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
істо́та «живий організм»
запозичення з польської мови;
п. istota «живий організм; суть», istotny «істотний» зводяться до псл. istota «дійсність», похідного від istъ «той самий, дійсний»;
бр. істо́та, істо́тны;
Фонетичні та словотвірні варіанти
істо́тний
«суттєвий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
істо́та | білоруська |
істо́тны | білоруська |
istota «живий організм; суть» | польська |
istotny «істотний» | польська |
istota «дійсність» | праслов’янська |
istъ «той самий, дійсний» | праслов’янська |
сто́та «істота» (заст.)
пов’язане з істо́та «живий організм», істо́тний «суттєвий»;
схв. и̏стӣ «такий самий, тотожний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несто́тно
«достоту»
сто́тне
«точно, тотожно, дійсно»
сто́тни
«подібний»
сто́тний
«абсолютно подібний, викапаний Ме; точнісінький; дуже гарний О»
сто́тно
«тс. Г, Нед; якраз, рівно Нед»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
и̏стӣ «такий самий, тотожний» | сербохорватська |
істо́та «живий організм» | українська |
істо́тний «суттєвий» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України