ІСТИК — ЕТИМОЛОГІЯ

і́стик «палиця з залізним наконечником для очищення плуга від землі»

псл. istykъ‹ ‹*jьz-tykъ, похідне від дієслова *jьztykati «вибивати, виштовхувати, виколювати» (пор. слн. iztíkati «виймати, виколювати очі»), складеного з префікса *jьz- «із-, ви-» і дієслова tykati «тикати»;
р. [исти́к] «істик», [стык] «садова тичка з трикутним кінцем», п. [istyk] «істик», ч. otka, слц. styk, otka (з ч. ?) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

є́стик «тс.»
и́стик
исти́чильно
исти́чиско «тс.»
істичи́льно «держак істика»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*jьz- «із-, ви-» латинська
tykati «тикати» латинська
istyk «істик» польська
istykъ праслов’янська
*jьztykati «вибивати, виштовхувати, виколювати» (пор. слн. iztíkati «виймати, виколювати очі») праслов’янська
*jьz-tykъ праслов’янська
исти́к «істик» російська
стык «садова тичка з трикутним кінцем» російська
styk «тс.» (з ч. ?) словацька
otka «тс.» (з ч. ?) словацька
iztíkati словенська
otka чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.