ІНТЕЛІГЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
інтеліге́нція
через російську і польську мови запозичено з латинської;
лат. іпtellegentia (intelligentia) «розуміння, здатність сприймати знання» походить від дієслова intellego «сприймаю, розумію»;
з російської мови походить англ. intelligentsia;
р. интеллиге́нция, бр. інтэліге́нцыя, п. inteligencja, ч. inteligence, слц. inteligencia, вл. нл. inteligenca «інтелігентність», болг. интелиге́нция, м. интелигенција, схв. интелигèнција, слн. inteligénca «інтелігентність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтеліге́нт
інтеліге́нтщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| intelligentsia | англійська |
| інтэліге́нцыя | білоруська |
| интелиге́нция | болгарська |
| inteligenca «інтелігентність» | верхньолужицька |
| іпtellegentia «розуміння, здатність сприймати знання» (intelligentia) | латинська |
| intellego «сприймаю, розумію» | латинська |
| intelligentia | латинська |
| интелигенција | македонська |
| inteligenca «інтелігентність» | нижньолужицька |
| inteligencja | польська |
| интеллиге́нция | російська |
| интелигèнција | сербохорватська |
| inteligencia | словацька |
| inteligénca «інтелігентність» | словенська |
| inteligence | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України