ІЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з тюркських мов через російську;

виводиться від тат. башк. арт «задня частина, тил» та іл (тур. el) «народ, община», отже, артіл – «народ, що знаходиться ззаду, резерв»;

за іншою точкою зору – з тобольськотат. урталай «навпіл, разом» (Будагов І 123);

виведення з тур. ortak «спільний, спільник» (Преобр. І 8) непереконливе;

не досить обґрунтоване й припущення про зв’язок з іт. artieri (мн. від artiere) «ремесло» (Фасмер І 89; Bern. І 31);

р. арте́ль, бр. арце́ль, п. слц. artel, ч. artel, болг. арте́л, схв. артељ, слн. artél;

псл. іlъ;

споріднене з лтс. īls «дуже темний», гр. īλυς «мул, багно, гуща», εἰλά «дуже темний, чорний»;

р. болг. ил «мул», бр. іл, др. илъ, п. ił, [jił, jeł], ч. jíl, слц. il «тс.», схв. ȕловача «глина», слн. íl, стсл. илъ;