ІВЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

і́вер «зарубка на дереві»

очевидно, псл. *ѵеrъ від *vert і «вертіти» (про стружку, що скручується);
реконструюється також (Трубачев Этимология 1970, 18–20; Petersson BSl. Wortst. 52) псл. *jьverъ, у якому початкове *jь- вважається префіксальним елементом, пов’язаним з *jьz- «із-, ви-»;
необґрунтованим є зіставлення (Machek ESJČ 213) з ч. [iskať ] «розколювати»,– Фасмер II 114;
р. [и́верень] «тріска», п. wiór, [iwer], ч. [iver, jivera], слц. íver, полаб. jėver, болг. и́вер, м. ивер, иверка, схв. ȕвер. иве́рак, слн. ivér «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

и́вep «тс.»
и́верень «тріска, відрубана впоперек дерева; грудка землі з-під копит коня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
и́вер болгарська
ивер македонська
иверка македонська
jėver полабська
wiór польська
iwer польська
*ѵеrъ «вертіти» (про стружку, що скручується) праслов’янська
*vertі праслов’янська
*jьverъ праслов’янська
*jь- праслов’янська
*jьz- «із-, ви-» праслов’янська
и́верень «тріска» російська
иве́рак сербохорватська
иве́рак сербохорватська
íver словацька
ivér «тс.» словенська
iskať «розколювати» чеська
iver чеська
jivera чеська


вери́сько «дурень, йолоп» (?)

походить, очевидно, від незасвідченого укр. *вер «тріска, скіпка, стружка дерева», спорідненого з [і́вер] «тріска»;
могло мати переносне значення «непотріб, щось пусте»;
можливий, проте, і вплив польської мови;
п. wiór «стружки, тріски», wiórzysko, ст. wierzysko «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wiór «стружки, тріски» польська
wiórzysko «стружки, тріски» польська
*вер «тріска, скіпка, стружка дерева» українська
і́вер «тріска» ?
значення «непотріб, щось пусте» ?
wierzysko «тс.» ?

верни́на «скіпка, скалка; дранка»

очевидно, похідне від незасвідченого укр. *вер «тріска», спорідненого з [і́вер], п. wiór «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wiór «тс.» польська
*вер «тріска» українська
і́вер ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.