ІВЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, псл. *ѵеrъ від *vert і «вертіти» (про стружку, що скручується);

реконструюється також (Трубачев Этимология 1970, 18–20; Petersson BSl. Wortst. 52) псл. *jьverъ, у якому початкове *jь- вважається префіксальним елементом, пов’язаним з *jьz- «із-, ви-»;

необґрунтованим є зіставлення (Machek ESJČ 213) з ч. [iskať ] «розколювати»,– Фасмер II 114;

р. [и́верень] «тріска», п. wiór, [iwer], ч. [iver, jivera], слц. íver, полаб. jėver, болг. и́вер, м. ивер, иверка, схв. ȕвер. иве́рак, слн. ivér «тс.»;

походить, очевидно, від незасвідченого укр. *вер «тріска, скіпка, стружка дерева», спорідненого з [і́вер] «тріска»;

могло мати переносне значення «непотріб, щось пусте»;

можливий, проте, і вплив польської мови;

п. wiór «стружки, тріски», wiórzysko, ст. wierzysko «тс.»;

очевидно, похідне від незасвідченого укр. *вер «тріска», спорідненого з [і́вер], п. wiór «тс.»;