ІВАНЧИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
іва́нчик «підмаренник, Galium luteum L.» (бот.)
назви рослин пов’язані з ім’ям Іва́н;
мотивація найменувань окремих рослин, очевидно, різна, але конкретно не з’ясована;
р. [иван-трава] «зніт», [иванчики] (назва грибів), бр. святаянскае зелле «звіробій», зелле св. Івана, святаянкі «тс.», [іванец] «перестріч, Melampyrum L.», схв. ùвāнчица «королиця, ромен, Leucanthemum D. С.», ùвāнданче «підмаренник, Galium verum L.», ùваново цвȇħе, ùвањско цвȇħе «тс.», ивањско зȇље «оман блошиний, Inula conyza D. C.», слн. ivánjščica «королиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грабки
«герань лісова, Geranium silvaticum L.»
(бот.)
іван-трава
«зніт, Epilobium angustifolium L.»
іванец
«деревій цілолистий, Achillea ptarmica L. (Ptarmica vulgaris D. C.) Mak; (вид гриба) Agaricus columbinus Pers. Mak»
іванзі́лля
«гісоп лікарський, Hyssopus officinalis L.; синяк звичайний, Echium vulgare L.»
(бот.)
іва́нники
(вид грибів)
іва́но́к
«звіробій звичайний, Hypericum perforatum L. Г, Ж; айстра степова, Aster amellus L.»
(бот.)
Іванчай
«тс.»
івасик
«конюшина гірська, Trifolium montanum L.; конюшина лучна, Trifolium pratensis L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| святаянскае «звіробій» | білоруська |
| зелле св. Івана | білоруська |
| святаянкі «тс.» | білоруська |
| іванец «перестріч, Melampyrum L.» | білоруська |
| иванчики (назва грибів) | російська |
| ùвāнчица «королиця, ромен, Leucanthemum D. С.» | сербохорватська |
| ùвāнданче «підмаренник, Galium verum L.» | сербохорватська |
| ùваново | сербохорватська |
| ùвањско «тс.» | сербохорватська |
| ивањско «оман блошиний, Inula conyza D. C.» | сербохорватська |
| ivánjščica «королиця» | словенська |
| Іва́н | українська |
| иван-трава «зніт» | ? |
іва́нчик «трясогузка, Motacilla oenanthe Г; сорокопуд терновий, Lanius collurio L.; мухоловка сіра, Muscicapa striata Pall.; кам’янка, Oenanthe oenanthe L; чикалка, Saxicola rubetra L.» (орн.)
по в’язане з Іван за традицією в слов’ян та інших народів називати птахів за власними іменами людей;
мотивація назв неясна;
р. [ива́нчик] «синиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
іва́нок
«зимородок, Alcedo ispida»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ива́нчик «синиця» | російська |
| Іван | українська |
Іва́н
через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
гр. ’Ιωάννης походить від давньоєврейського Iōhānān (Iĕhōhnānān), власне «Ягве (бог) змилувався, Ягве (бог) помилував»;
р. болг. Ива́н, бр. Іва́н, др. Иванъ, Иоаннъ, Янъ, п. Jan, [Iwan], ч. слц. Jan, Ivan, вл. нл. Jan, м. Иван, Јован, схв. Иван, слн. Ivan, стсл. Иоанъ, Иоаннъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ва́ньо
Ваню́сьо
Ваню́шко
Іва́к
Іва́ндо
Іване́ць
Іва́ник
Івани́на
Іва́нішній
Іва́нко
Іва́нський
Іванту́ха
Івану́ха
Іва́нцьо
Іва́нчик
Іванчу́к
Іва́ньо
Іва́сик
Іва́сь
Іва́сьо
Іва́сюк
Іва́т
Іва́ха
Іва́хно
Іва́шко
Івашу́ра
Іоа́н
Іѡа́ннъ
Йоа́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Іва́н | білоруська |
| Ива́н | болгарська |
| Jan | верхньолужицька |
| 'Ιωάννης ($Iĕhōhnānān) | грецька |
| Иванъ | давньоруська |
| Иоаннъ | давньоруська |
| Янъ | давньоруська |
| Иван | македонська |
| Јован | македонська |
| Jan | нижньолужицька |
| Jan | польська |
| Iwan | польська |
| Ива́н | російська |
| Иван | сербохорватська |
| Jan | словацька |
| Ivan | словацька |
| Ivan | словенська |
| Иоанъ | старослов’янська |
| Jan | чеська |
| ι̯ĕhōhnānān «Ягве (бог) змилувався, Ягве (бог) помилував» | ? |
| ι̯ōhānān | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України