ЯШНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ячмі́нь «хлібний злак, Hordeum L.; [безсмертки однорічні, Xeranthemum annuum L. До; (мед.) запалення сальної залози повіки]» (бот.)

псл. *(j)ęčьmy (род. в. одн. (j)ęčьmene);
точних індоєвропейських відповідників немає;
припускається походження з іє. *ank- «згинати» і спорідненість із р. укоть «гак», др. укоть «пазур; якір» (‹*ǫkotь), лит. [ánka] «петля», двн. ango, angul «тс.; шип, шпилька», нвн. Angel «вудка; гак», лат. uncus «зігнутий», гр. ὄγϰος «закривлення; гак», дінд. añká- «згин; гак»;
(в одного з найпоширеніших сортів ячменю «Hordeum distichon nutans, ячмінь дворядний гнучкий» при достиганні колос згинається до землі);
менш вірогідне зближення (Zupitza GG 129) з гр. ἀϰοστή «ячмінь», а також пов’язання (Charpentier KZ 40, 464) з гр. ὄμπνη «пожива, зерно»;
сумнівне виведення (Bern. I 268) псл. *ę(čьmy) з іє. *n̥-, як i реконструкція праслов’янської форми слова (Milewski RSl 10, 91–93) *i̯aŋkimen- ‹ *aŋkimen- і зближення з прус. ayculo «голка», гр. αἰ˜ϰλοι «гострі стріли» – з огляду на довгі остюки колоса (Petersson Vgl. sl. Wortst. 25–26);
зіставлялося зі сван. čmin «ячмінь» (Мосенкіс Зб. Мова і культура. Вип. 59, 43);
р. бр. ячме́нь, др. ячьмы (род. в. ячьмене), ячьмень, п. jęczmień, ст. jęczmyk, ч. ječmen, ст. jěčmen, jěčmyk «тс.», [jačmyk] (мед.) «ячмінь», слц. jačmeň (бот., мед.) «ячмінь», вл. ječmjeń (бот.) «ячмінь», нл. jacmjeń, полаб. jącmin (‹ *jęčьmenь), болг. ечеми́к (бот., мед.) «ячмінь», [ечме́н] «тс.», м. jачмен «ячмінь», схв. jѐчам «ячмінь», jѐчмен (прикм.) «ячмінний, ячний», слн. jȇčmen «ячмінь», цсл. ѩчьмы (ѩчьмєнє) «ячмінь», стсл. ѩчьнъ, ѩчьнѣтъ (‹ *ѩчьмэн-) «ячмінний, ячний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ячміни́сько «поле, де був ячмінь»
ячмі́нка «відходи після молотьби ячменю, ячмінна солома»
ячмі́нка «ячмінна солома; сорт картоплі»
ячмі́нний «той, що стосується ячменю; приготований з ячменю»
ячмінни́ця «ячмінна солома»
я́чний «тс.»
я́чник «хліб з ячного борошна»
я́чниця «ячмінна солома»
я́шний «тс.»
я́шник «ячник»
я́шнисько «там, де зібрано ячмінь»
я́шниця «ячмінна солома»
я́шнище «поле, де був ячмінь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ячме́нь білоруська
ечеми́к «ячмінь» (бот., мед.) болгарська
ечме́н «тс.» болгарська
ječmjeń «ячмінь» (бот.) верхньолужицька
ὄγϰος «закривлення; гак» грецька
ἀϰοστή «ячмінь» грецька
ὄμπνη «пожива, зерно» грецька
αἰ˜ϰλοι «гострі стріли» грецька
ango давньоверхньонімецька
angul «тс.; шип, шпилька» давньоверхньонімецька
añká- «згин; гак» давньоіндійська
укоть «пазур; якір» (‹*ǫkotь) давньоруська
ячьмы (род. в. ячьмене) давньоруська
ячьмень давньоруська
*ank- «згинати» індоєвропейська
*n̥- індоєвропейська
*i̯aŋkimen- індоєвропейська
*aŋkimen- індоєвропейська
uncus «зігнутий» латинська
ánka «петля» литовська
jачмен «ячмінь» македонська
jacmjeń нижньолужицька
Angel «вудка; гак» нововерхньонімецька
jącmin (‹ *jęčьmenь) полабська
jęczmień польська
jęczmyk (ст.) польська
*(j)ęčьmy (род. в. одн. (j)ęčьmene) праслов’янська
*ę(čьmy) праслов’янська
ayculo «голка» прусська
укоть «гак» російська
ячме́нь російська
čmin «ячмінь» сванська
jѐчам «ячмінь» сербохорватська
jѐчмен «ячмінний, ячний» (прикм.) сербохорватська
jačmeň «ячмінь» (бот., мед.) словацька
jȇčmen «ячмінь» словенська
ѩчьнъ «ячмінний, ячний» (‹ *ѩчьмэн-) старослов’янська
ѩчьнѣтъ «ячмінний, ячний» (‹ *ѩчьмэн-) старослов’янська
ѩчьмы «ячмінь» (ѩчьмєнє) церковнослов’янська
ječmen чеська
jěčmen «тс.» (ст.) чеська
jěčmyk «тс.» (ст.) чеська
jačmyk «ячмінь» (мед.) чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.