ЯСКРАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

яскра́вий «який випромінює сильне світло, сяючий»

псл. jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) є похідним від jaskra (‹ *ěskra) «іскра» (пор. п. jaskra «тс.»), іменникa того самого кореня, що й псл. *jьskra, укр. і́cкра, але з іншим ступенем вокалізму;
етимологічно споріднене також із псл. *(j)ěsknъ(jь), укр. я́сни́й;
припущення про польське походження укр. яскра́вий (Sławski І 515) необґрунтоване;
бр. яскра́вы «яскравий», п. jaskrawy, вл. jaskrawy «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

яскраві́ти
яскраві́шати
я́скрало «блискітки, лелітки, сухозлітка»
яскри́стий «іскристий»
яскри́ти(ся) «яскраво сяяти, іскритися»
яскри́ця «іскристе світло»
яскрі́ти(ся) «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
яскра́вы «яскравий» білоруська
jaskrawy «тс.» верхньолужицька
jaskrawy польська
jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) «іскра» (‹ *ěskra)(пор. п. jaskra «тс.») праслов’янська
*jьskra праслов’янська
jaskra праслов’янська
*(j)ěsknъ(jь) праслов’янська
і́cкра українська
я́сни́й українська
яскра́вий українська


я́сни́й «який випромінює світло»

псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъ ‹ псл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъ ‹ псл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́ «світло, сяйво»
ясене́ць «перша тонка крига на річці»
ясе́нний «ясний»
я́сень «полярна зірка»
я́ска «усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць «поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́ «світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти «робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися «сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць «зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak» (бот.)
яснота́
яснотка «глуха кропива, Lamium amplexicaule L.» (бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти «з’ясовувати; виявляти» (заст., поет.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́сны білоруська
я́сен болгарська
jasny «ясний» верхньолужицька
тѣснъ давньоруська
прѣснъ давньоруська
ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» давньоруська
*аidh- «горіти, палати» індоєвропейська
*āіs- «жар» індоєвропейська
*ōs-t-n- індоєвропейська
clārus «ясний» латинська
clāmo «кричу» латинська
áiškus «ясний, чіткий» литовська
prėˊskas литовська
jасен македонська
jasny «ясний» нижньолужицька
jasny «ясний» польська
jasnъ(jь) праслов’янська
*(j)ěskravъ(jь) праслов’янська
*jьskra праслов’янська
*jěsnъ(jь) праслов’янська
*ěsknъ(jь) праслов’янська
jaskravъ(jь) праслов’янська
*eš- праслов’янська
*těsknъ (споріднене з tiskati) праслов’янська
*prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») праслов’янська
tiskati праслов’янська
*(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) праслов’янська
я́сный «ясний» російська
jа̏сан сербохорватська
jasný словацька
jásen словенська
аснъ старослов’янська
yesäñ «ясний, чіткий» тохарська В
яскра́вий українська
і́скра українська
sää «погода» фінська
säŋki «світло» хантийська
асьнъ «тс.» церковнослов’янська
jásati «кричати з радощів» чеська
jasovati чеська
jasný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.