ЯСКИНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

яски́ня «печера»

псл. [jaskyn’i ‹ jěskyn’i ‹ *ěskyn’i], [*jaskъ ‹ *jěskъ ‹ *ěskъ];
пов’язується з псл. *ězva (‹ jazva) «яма, нора; рана», укр. я́зва (пор. схв. ст. jаzvina «нора борсука; лігво»);
щодо паралелізму суфіксів -k-/-v- пор. псл. dikъ «дикий» : divъ «тс.», укр. ди́кий : ди́вий;
менш переконливе пов’язання (Brückner 200) із др. яскъ, aскъ «скриня», п. jaszcz, jaszczyk, укр. я́щик (із загальною семантикою «схованка»);
недостатньо аргументована спроба зближення (Machek ESJČ 223) з ч. [iskat’] «розколювати, дробити»;
не можна повністю виключити можливість запозичення слова з польської або словацької мов;
п. jaskinia «печера», ст. jaskini, askinia, ч. jeskyně, ст. jěskyně, слц. jaskyňa, нл. jašk «отвір у барилі; вхід у ятір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ски́ня «тс.»
яскиня (въ яскинѣ)(XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
яскъ давньоруська
aскъ «скриня» давньоруська
jašk «отвір у барилі; вхід у ятір» нижньолужицька
jaszcz польська
jaszczyk польська
jaskinia «печера» польська
jaskini (ст.) польська
askinia (ст.) польська
jaskyn'i ‹ jěskyn'i ‹ *ěskyn'i праслов’янська
*jaskъ ‹ *jěskъ ‹ *ěskъ праслов’янська
*ězva «яма, нора; рана» (‹ jazva) праслов’янська
jazva праслов’янська
-k-/-v- (суфікси) праслов’янська
dikъ «дикий» праслов’янська
divъ «тс.» праслов’янська
jаzvina (ст.) сербо-церковнослов’янська
jaskyňa словацька
я́зва (пор. схв. ст. jаzvina «нора борсука; лігво») українська
ди́кий українська
ди́вий українська
я́щик (із загальною семантикою «схованка») українська
iskat' «розколювати, дробити» чеська
jeskyně чеська
jěskyně (ст.) чеська


я́чія «кліточка в густій рибальській сітці з товстої нитки»

псл. [*ęčaja];
утворення з суфіксом -ěja, похідне від *ękt’i «гнути, згинати, складати петлею, кільцем»;
пов’язувалося з іє. *ank- «гнути» (Bern. I 267; Фасмер IV 571), з яски́ня «печера» (тоді первісне значення «заглиблення в чомусь», «лунка») (Черных II 475);
немає достатніх підстав для пов’язання з дісл. ál (ǫ́l) «ремінь» (Matzenauer LF 8, 16);
р. ячея́ «заглиблення, дірочка; кожна окрема ланка в сітці», бр. ячэ́я «тс.», [я́чыя] «окрема ланка в сітці», [ве́чай] «тс.», др. ячая «зв’язок, скріпа, скріплення», болг. ст. ачая, цсл. ѩчаа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ічія́
очія́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ячэ́я «тс.» білоруська
я́чыя «окрема ланка в сітці» білоруська
ве́чай «тс.» білоруська
ачая (ст.) болгарська
ál «ремінь» (ǫ́l)(Matzenauer LF 8, 16) давньоісландська
ǫ́l давньоісландська
ячая «зв’язок, скріпа, скріплення» давньоруська
*ank- «гнути» індоєвропейська
*ęčaja праслов’янська
-ěja (суф.) праслов’янська
*ękt'i «гнути, згинати, складати петлею, кільцем» праслов’янська
ячея́ «заглиблення, дірочка; кожна окрема ланка в сітці» російська
яски́ня «печера» (тоді первісне значення «заглиблення в чомусь», «лунка») українська
ѩчаа церковнослов’янська

я́щір «ссавець, поширений в Африці та Азії; назва вимерлих плазунів і земноводних» (зоол.)

псл. (j)aščerъ ‹ *aščerъ, найімовірніше, походить з *ask-ščerъ «той, що риє печери, нори», де *ask- пов’язане з псл. *(j)askъ, з яким споріднені укр. [яски́ня] «печера», п. jaskinіa «тс.», а аščerъ – з укр. шкі́ра;
менш імовірні інші етимології, що пояснюють слово як виникле з іє. *ōk’u-sker- «швидкострибуче» (Bern. I 33) або пов’язують другу частину -sker- з іє. *(s)ker- «стрибати» (Черныx II 476), як утворене префіксом (j)a- від псл. *skor- (‹ іє. *(s)ker-/(s)kor-), укр. шкі́ра, тобто «тварина з особливою шкірою» (Ильинский AfSlPh 32, 340; РФВ 76, 248), як споріднене н. (Eid)echse «ящірка», англ. ask(er) «тс.» (Machek ESJČ 224) з дінд. ākhù- «миша, щур» (Потебня РФВ 7, 230), з гр. ἐσχαρός «якась риба» (Zubatý KZ 31, 15), з лат. stēlliō «зоряна ящірка» (Schrader y Walde–Hofm. II 588), з гр. σϰίουρος «білка» (Štrekelj AfSlPh 28, 514–516), з дінд. āścarya- «дивний, особливий» як «дивна тварина» (Machek KZ 64, 264), з фіно-угорським субстратом (пор. фін. hiiri «миша», морд.-ерз. čejeŕ, удм. šyr, манc. täŋkǝr, хант. jöŋkǝr, уг. egér «тс.») (Polák Orbis 1964, 13/2, 575);
р. я́щер «ящір», бр. я́шчар «тс.», я́шчарка «ящірка», др. ящеръ, ящерица «тс.», п. jaszczur «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір», jaszczurka «ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)», ч. ještěr «ящір», ještěrka «ящірка», ст. jěščer, jěščeř «ящір, дракон; ящірка», слц. jašter «ящір; (фольк.) змій; ящірка», jašterica, jašterka «ящірка; (перен.) змія (про жінку)», [(сх.) jaščur] «ящір», [(сх.) jaščurka] «ящірка», вл. ješćer «змія», ješčel «ящірка», ješćelca «тс.», нл. jašćeŕ «ящірка; саламандра», jašćerica «ящірка», полаб. vistăraićă (‹ *jaščerica) «ящірка», схв. (рідк.) [jȁšter] «ящірка», слн. [jâščerica] «ящірка», цсл. аштєръ, аштєрица «тс.», стсл. аштєръ «ящірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́щереня «маля ящірки»
ящери́ний «той, що стосується ящірки»
я́щір «саламандра, Salamandra; назва весняної гри та її головної дійової особи» (зоол.)
я́щірка «невеликий плазун із подовженим тілом, короткими лапками і довгим хвостом, Lacerta agilis, vericlis» (зоол.)
я́щірний «той, що стосується ящера»
я́щірний
ящури́ний «тс.»
ящури́ця «ящірка»
я́щурка «ящірка; саламандра»
ящуря́чий «ящериний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ask(er) «тс.» англійська
я́шчар «тс.» білоруська
я́шчарка «ящірка» білоруська
ješćer «змія»«ящірка»«тс.» верхньолужицька
ješčel «змія»«ящірка»«тс.» верхньолужицька
ješćelca «змія»«ящірка»«тс.» верхньолужицька
ἐσχαρός «якась риба» грецька
σϰίουρος «білка» грецька
ākhù- «миша, щур» давньоіндійська
āścarya- «дивний, особливий» давньоіндійська
ящеръ давньоруська
ящерица «тс.» давньоруська
*ōk'u-sker- «швидкострибуче» індоєвропейська
*(s)ker- «стрибати» індоєвропейська
*(s)ker-/(s)kor- індоєвропейська
stēlliō «зоряна ящірка» латинська
täŋkǝr мансійська
jašćeŕ «ящірка; саламандра»«ящірка» нижньолужицька
jašćerica «ящірка; саламандра»«ящірка» нижньолужицька
(Eid)echse «тварина з особливою шкірою» німецька
vistăraićă «ящірка» (‹ *jaščerica) полабська
*jaščerica полабська
jaskinіa «тс.» польська
jaszczur «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір»«ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)» польська
jaszczurka «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір»«ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)» польська
(j)aščerъ праслов’янська
*ask- праслов’янська
*(j)askъ праслов’янська
аščerъ праслов’янська
*ask-ščerъ «той, що риє печери, нори» праслов’янська
*aščerъ праслов’янська
*skor- (‹ іє. *(s)ker-/(s)kor-) праслов’янська
я́щер «ящір» російська
jȁšter «ящірка» (рідк.) сербохорватська
jašter «ящір; (фольк.) змій; ящірка»«ящірка; (перен.) змія (про жінку)» словацька
jašterica «ящір; (фольк.) змій; ящірка»«ящірка; (перен.) змія (про жінку)» словацька
jašterka «ящір; (фольк.) змій; ящірка»«ящірка; (перен.) змія (про жінку)» словацька
jaščur «ящір» (сх.) словацька
jaščurka «ящірка» (сх.) словацька
jâščerica «ящірка» словенська
аштєръ «ящірка» старослов’янська
egér угорська
šyr удмуртська
яски́ня «печера» українська
шкі́ра українська
шкі́ра українська
hiiri фінська
jöŋkǝr хантийська
аштєръ «тс.» церковнослов’янська
аштєрица церковнослов’янська
ještěr «ящір»«ящірка» чеська
ještěrka «ящір»«ящірка» чеська
jěščer «ящір, дракон; ящірка» (ст.) чеська
jěščeř «ящір, дракон; ящірка» (ст.) чеська
čejeŕ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.