ЯСИР — ЕТИМОЛОГІЯ

яси́р «бранці, взяті в неволю під час татарських наскоків (XV ст. -- 60-ті рр. XVIII ст.) СУМ; [натовп, юрба]»

запозичення з кримськотатарської й турецької мов;
крим.-тат. jäsir, тур. esir, [jesir] «полонений, бранець, раб, невільник» походять від ар. ’asīr «полонéний, бранець», (букв.) «зв’язаний», утвореного від дієслова ’asara «брати в полон»;
р. (заст.) ясы́р «невільник, полонений», др. ясырь, п. (іст.) jаsyr «неволя в турків або татар; захоплені ними бранці», болг. (заст.) еси́р «раб, невільник», еси́рин «тс.», м. есир «полонений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

яси́рити «брати в ясир, у неволю»
яси́рник «полонений, узятий в ясир»
ясирува́ння «забирання в ясир»
ясиръ (ясиромъ)(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
'asīr «полонéний, бранець» арабська
'asara «брати в полон» арабська
еси́р «раб, невільник» (заст.) болгарська
еси́рин «тс.» болгарська
ясырь давньоруська
jäsir кримсько-татарська
есир «полонений» македонська
jаsyr «неволя в турків або татар; захоплені ними бранці» (іст.) польська
ясы́р «невільник, полонений» (заст.) російська
esir турецька
jesir «полонений, бранець, раб, невільник» турецька


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.