ЯРОСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

я́рий «яскравий, яскраво-зелений; палаючий; світлий, білий; палкий, жагучий, пристрасний; гнівний»

псл. jarъ(jь) (‹ іє. [*i̯ō-r-] ‹ *i̯ōu̯-r-);
споріднене з гр. ζωρός «вогняний, міцний, незмішаний (про вино); жвавий, швидкий (у Гесихія)», гр. (атт.) (εὔ)ζωρος «чистий (про вино)», (ἐπι)ζαρέω «накидаюсь; утискую»;
зв’язок із лат. īra «гнів», дінд. irasyáti «гнівається» (И. Шмидт у Фасмера IV 563) малоймовірний;
погляд на зв’язок із псл. jarъ(jь), укр. я́рий «весняний» (Sławski I 505; Schuster-Šewc 428) заперечується;
р. я́рый «палкий; сердитий, злий, зав-зятий; білий, блискучий, яскравий; гарячий, хтивий», бр. [я́ры] «лютий; ярий (про хміль)», др. ярыи «гнівний; жорстокий; суворий; сміливий, відважний; сильний, поривчастий», яръ «гнів», п. ст. jary «ясний, прозорий, чистий; міцний, бадьорий, гарячий, розпусний», ч. jarý «бадьорий; молодий, свіжий», слц. jarý «бадьорий; моложавий; юний», (заст., кн.) jarký «ясний, яскравий», вл. jara (присл.) «дуже, вельми, занадто», jěry «терпкий», нл. jěry «терпкий, гіркий; запальний, грубий», ст. jary «жагучий, пристрасний, розпусний», болг. я́рък «яскравий», я́ря «збуджувати коня; (про півня) покривати курку», я́ря се «сердитися», м. [japa] «спека, задуха», jaрок «яскравий; яскраво-червоний», схв. jа̏pa «спека; жар (від розжареного вугілля, каміння, заліза тощо); (перен.) запал, жар», слн. jár «лютий, гнівний», cтсл. аръ «суворий, різкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

яр «лють, гнів; вид зеленої фарби»
яри́ти «розпалювати; гнівати»
яри́тися «сяяти, блищати; палати; лютувати»
я́рість
ярі́ти «блищати; палати; гніватися»
ярі́тися «блищати; палати»
я́рка «лиха жінка»
ярки́й «яскравий, блискучий; палкий, жагучий, [пристрасний]»
я́ркість «сперма»
ярли́вий «лютий, жорстокий»
я́росити «роздратовувати когось до гніву»
я́росливий «лютий, шалений, ярий»
я́росний «тс.»
я́ростити «тс.»
я́рош «жорстока, несамовита, немилосердна людина»
ярува́ти «перебувати в любовному збудженні»
яру́н «запальна, гнівна людина»
ярча́ «щеня ярчука (собаки з вовчими зубами)»
ярчу́к «собака з вовчими зубами, якого бояться відьми»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́ры «лютий; ярий (про хміль)» білоруська
я́рък «яскравий» болгарська
я́ря «збуджувати коня; (про півня) покривати курку» болгарська
я́ря се «сердитися» болгарська
jara «дуже, вельми, занадто»«терпкий» (присл.) верхньолужицька
jěry «дуже, вельми, занадто»«терпкий» (присл.) верхньолужицька
ζωρός «вогняний, міцний, незмішаний (про вино); жвавий, швидкий (у Гесихія)» грецька
(εὔ)ζωρος грецька
(ἐπι)ζαρέω грецька
irasyáti «гнівається» давньоіндійська
ярыи «гнівний; жорстокий; суворий; сміливий, відважний; сильний, поривчастий» давньоруська
яръ «гнів» давньоруська
*i̯ō-r- індоєвропейська
*i̯ōu̯-r- індоєвропейська
īra «гнів» латинська
japa «спека, задуха» македонська
jaрок «яскравий; яскраво-червоний» македонська
jěry «терпкий, гіркий; запальний, грубий» нижньолужицька
jary «жагучий, пристрасний, розпусний» (ст.) нижньолужицька
jary «ясний, прозорий, чистий; міцний, бадьорий, гарячий, розпусний» (ст.) польська
jarъ(jь) (‹ іє. [*i̯ō-r-] ‹ *i̯ōu̯-r-) праслов’янська
jarъ(jь) праслов’янська
я́рый «палкий; сердитий, злий, зав-зятий; білий, блискучий, яскравий; гарячий, хтивий» російська
jа̏pa «спека; жар (від розжареного вугілля, каміння, заліза тощо); (перен.) запал, жар» сербохорватська
jarý «бадьорий; моложавий; юний»«ясний, яскравий» (заст., кн.) словацька
jarký «бадьорий; моложавий; юний»«ясний, яскравий» (заст., кн.) словацька
jár «лютий, гнівний»«суворий, різкий» словенська
аръ «лютий, гнівний»«суворий, різкий» старослов’янська
я́рий «весняний» українська
jarý «бадьорий; молодий, свіжий» чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.