ЯРЕМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
Яре́ма
фонетична видозміна запозиченого з церковнослов’янської мови імені Иѥрємиа «Ієремія», що через гр. Ἰερεμίας походить від гебр. І̯іrmĕi̯ā́hū «тс.», (букв.) «підвищить (піднесе) Ягве (Єгова, бог)», складного слова, утвореного з І̯āhū «Ягве (Єгова, бог)» і rūm «(він) підіймався, підносився; був високим»;
р. розм. Ереме́й, бр. Ераме́й, (розм.) Вераме́й, Яро́м, п. Jeremiaz, Jarema, Jeremi, ч. слц. Jeremiáš, нл. Jĕrmis, Jĕrmus, болг. (ст., рідк.) Ереми́я, м. Еремиja, схв. Jерѐмиjа, Jерѐмиjе, слн. Jeremija, Jerko, стсл. Иѥрємиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
-ѣя
(1627)
Веремі́й
Єре́ма
Єремі́я
Ієремєй
Ієремі́я
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ераме́й (розм.) | білоруська |
Яро́м | білоруська |
Вераме́й | білоруська |
Ереми́я (ст., рідк.) | болгарська |
І̯іrmĕi̯ā́hū «тс.» | гебрайська |
І̯āhū «Ягве (Єгова, бог)» | гебрайська |
rūm «(він) підіймався, підносився; був високим» | гебрайська |
Ἰερεμίας | грецька |
Еремиja | македонська |
Jĕrmis | нижньолужицька |
Jĕrmus | нижньолужицька |
Jeremiaz | польська |
Jarema | польська |
Jeremi | польська |
Ереме́й | російська |
Jерѐмиjа | сербохорватська |
Jерѐмиjе | сербохорватська |
Jeremiáš | словацька |
Jeremija | словенська |
Jerko | словенська |
Иѥрємиа | старослов’янська |
Иѥрємиа «Ієремія» | церковнослов’янська |
Jeremiáš | чеська |
ярмо́ «дерев’яний пристрій запрягати воли»
псл. (j)arьmo, (j)arьmъ «знаряддя, пристрій для запрягання» походить від кореня *(j)ar- (‹ іє. *arǝ-, ar-) «з’єднувати», наявного в п. ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати», а також, мабуть, у псл. *remy (род. в. одн. reme-ne), укр. ре́мі́нь;
споріднене з гр. ἀρϑμό́ς «з’єднання, місце з’єднання», ἀραρίσϰω «складаю, з’єдную», ἅρμα «віз; колісниця», лат. arma «зброя; збруя», дінд. arpáyati «вставляє, закріплює», ará- «cпиця колеса», áram «припасований, відповідний», вірм. yarmar «тс.», aṙnem «роб-лю», ав. araiti «вбиває, утверджує»;
іє. *ā˘r- «зв’язувати»;
менше підстав для зближення (Reichelt KZ 46, 316–320) з лат. armentum «худоба»;
р. бр. ярмо́, др. ярьмъ, яръмъ «ярмо; Терези (назва сузір’я)», п. jarzmo «ярмо», ч. jařmo, слц. jarmo, болг. яре́м, м. jарем, схв. jа́paм, слн. járem, стсл. арьмъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
об'ярми́ти
«уярмити»
під'яре́мний
під'яре́мник
«тварина, що ходить у ярмі»
уяре́млений
«уярмлений, поневолений»
уярми́ти
яре́м
«тс.»
яре́мний
яре́мці
«деталь у парокінному возі»
(мн.)
ярми́на́
«воло, підгорля (у вола, корови)»
ярмова́ти
«уярмлювати»
ярмува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
araiti «вбиває, утверджує» | авестійська |
ярмо́ | білоруська |
яре́м | болгарська |
yarmar «тс.» | вірменська |
aṙnem «роб-лю» | вірменська |
ἀρϑμό́ς «з’єднання, місце з’єднання» | грецька |
ἀραρίσϰω «складаю, з’єдную» | грецька |
ἅρμα «віз; колісниця» | грецька |
arpáyati «вставляє, закріплює» | давньоіндійська |
ará- «cпиця колеса» | давньоіндійська |
áram «припасований, відповідний» | давньоіндійська |
ярьмъ | давньоруська |
яръмъ «ярмо; Терези (назва сузір’я)» | давньоруська |
*arǝ- | індоєвропейська |
ar- | індоєвропейська |
*ā˘r- «зв’язувати» | індоєвропейська |
arma «зброя; збруя» | латинська |
armentum «худоба» | латинська |
jарем | македонська |
ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати» | польська |
jarzmo «ярмо» | польська |
(j)arьmo | праслов’янська |
*remy (род. в. одн. reme-ne) | праслов’янська |
*(j)ar- «з’єднувати» (‹ іє. *arǝ-, ar-) | праслов’янська |
(j)arьmъ | праслов’янська |
ярмо́ | російська |
jа́paм | сербохорватська |
jarmo | словацька |
járem | словенська |
арьмъ «тс.» | старослов’янська |
ре́мі́нь | українська |
jařmo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України