ЯЛОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

я́ловий «безплідний СУМ; [незастосовуваний]»

менш переконливi зiставлення з лат. alūmen «галун», alūta «шкіра, оброблена галуном», лит. alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213–215) і з лтс. ję̂ls «сирий, незрілий» (Bern. I 443; Trautmann 107; Matzenauer LF 8, 19; Bezzenberger KZ 44, 328);
споріднене з лтс. ãlava «ялівка», лит. [оlaus] (‹*olavas), [olava] «неодружена», менш певно – з гр. (гомер.) ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)»;
псл. (j)аlovъ, похідне від jalъ;
р. я́ловый «яловий, безплідний», [я́лый], бр. я́лавы, др. яловыи, п. jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий», ч. слц. jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний», вл. jałowy «яловий, безплідний; неврожайний», нл. jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)», полаб. jolüvă ‹ *jalova(ja) «ялова, безплідна», болг. я́лов «той, хто не народжує; безплідний», м. jалов «яловий, безплідний», схв. jа̏лов, слн. jálov, цсл. аловъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́лівиця «молода корова, телиця»
я́лівка
ялівни́к «молода худоба, ялівки СУМ; молоді ягнята, телята, відлучені вже від матері Мо» (зб.)
ялівча́ «теля»
ялов'я́ «молода худоба, телята» (зб.)
ялова́тий «безплідний»
ялове́ґа «молода вівця, ялова вівця; (збільш.) ялівка»
я́ловиця «ялівка; у чинбарів: сира коров’яча шкіра; курка у весільному обряді»
я́ловичий
я́ловичина
я́лові́ти «ставати неплідною (про самиць худоби); [залишатися незораною (про землю)]»
я́ловка «ялівка (корова, що не телилася) Бі; плодове дерево, яке не плодоносить Л»
яловля́ «молода худоба, телята» (зб.)
яловни́к «неробоча, молода худоба; загорода, куди заганяють молоду велику рогату худобу» (зб.)
яловня́к «молоді бички» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́лавы білоруська
я́лов «той, хто не народжує; безплідний» болгарська
jałowy «яловий, безплідний; неврожайний» верхньолужицька
ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)» (гомер.) грецька
яловыи давньоруська
alūmen «галун» латинська
alūta «шкіра, оброблена галуном» латинська
ję̂ls «сирий, незрілий» латиська
ãlava «ялівка» латиська
alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213--215) литовська
*alu- литовська
оlaus (‹*olavas) литовська
olava «неодружена» литовська
*olavas литовська
jалов «яловий, безплідний» македонська
jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)» нижньолужицька
jolüvă «ялова, безплідна» полабська
*jalova(ja) полабська
jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий» польська
я́ловый «яловий, безплідний» російська
я́лый російська
jа̏лов сербохорватська
jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» словацька
jálov словенська
аловъ «тс.» церковнослов’янська
jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» чеська

йо́лоп «дурень, бовдур»

неясне;
можливо, запозичення із східних мов;
непереконливими є спроби пов’язання з укр. [о́глуп] «бовдур» (Bern. I 308) або з п. ст. jałat «блазень; нікчема, ледащо» (‹псл. *jalъ, *jalovъ) чи з укр. я́ловий, рос. ёлкий (Brückner KZ 45, 299);
р. [ело́n, ёлоп], бр. е́луп, ёлупень, [ёлупіць] «витріщати» (очі), п. jołop, [jełop] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

йолопе́ґа
йолопова́тий
йо́луп
йолупова́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
е́луп білоруська
ёлупень білоруська
ёлупіць «витріщати» (очі) білоруська
jałat «блазень; нікчема, ледащо» (‹псл. *jalъ, *jalovъ) польська
jołop польська
jełop (з укр.) польська
*jalъ праслов’янська
*jalovъ праслов’янська
ёлкий російська
ело́п російська
ёлоп російська
о́глуп «бовдур» українська
я́ловий українська

яли́на «Picea Dictr.» (бот.)

пов’язується з іє. *edh-l- від *edh- «гострий» (Pokorny 289–290);
зіставляється з прус. addle «ялина», лит. ẽglė, [ãglė], лтс. egle, де -g- вторинне (Fortunatov AfSlPh 4, 586; Brückner KZ 46, 206–211), далі припускається спорідненість з ірл. aidlen «ялиця», лат. ebulus (‹ *edh-los), ebulum «бузина», гал. оdocos «тс.» (з алофонією і суфіксом -k-);
менш обґрунтоване пов’язання з гр. ἐλάτη (Machek ESJČ 220);
псл. *edla, *edlь;
р. ель (бот.) «ялина», бр. ялі́на, п. jodła «ялиця; [ялина]», ч. jedle (жін. р.), ст. jedla «ялиця», слц. jedl’a «тс.», jedlina «ялицевий ліс; (рідк.) гілки з ялиці», вл. jědla «ялиця», нл. jedła «тс.», полаб. jadlă (‹ *jedla) «ялина», болг. ела́ «ялиця», м. ела «ялиця; ялина», схв. jе́лa, слн. jéla, [jala, jél] «тс.», цсл. єль, ѥль «ялиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ель «ялиця біла, Abies pectinata DC (Abies alba Mill.)»
є́вка «хвощ, Equisetum» (бот.)(‹ *є́лка)
єли́на «ялина»
єлинка «хвощ польовий, Equisetum arvense L.»
и́вка «хвощ лісовий, Equisetum silvestre L.» (‹ *и́лка)
иле́ць «хвощ польовий, Equisetum arvense L.»
ильце «тс.»
ївка «хвощ, Equisetum» (‹ *ї́лка)
їли́на «ялиця біла»
іль «ялина звичайна, Picea excelsa L.»
їль «тс.»
під'яли́нник «Mono-tropa hypopitys L.» (звичайний)(бот.)
під'яли́чник «під’ялинник звичайний, Monotropa hy-popitys L.» (бот.)
яли́нка «новорічне дерево; [хвощ, Equi-setum]»
яли́нник
яли́ця «Abies Mill.»
яли́чний «стосовний ялиці»
яли́чник «великий (сосновий) довгоносик, Hylobius abietis L.» (ент.)
яличня́к «ялиця біла, Abies pectinata DC. (Abies alba Mill.)» (бот.)
я́лка «різдвяна ялинка»
яло́вий «ялиновий»
яль «ялиця біла» (бот.)
яльчи́нка «вид соснової молі, Coccyx abiegnana» (ент.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ялі́на білоруська
ела́ «ялиця» болгарська
jědla «ялиця» верхньолужицька
оdocos «тс.» (з алофонією і суфіксом -k-) галльська
ἐλάτη грецька
*edh-l- «гострий» індоєвропейська
*edh- індоєвропейська
aidlen «ялиця» ірландська
ebulus (‹ *edh-los) латинська
ebulum «бузина» латинська
*edh-los латинська
egle латиська
ẽglė литовська
ãglė литовська
ела «ялиця; ялина» македонська
jedła «тс.» нижньолужицька
jadlă «ялина» (‹ *jedla) полабська
*jedla полабська
jodła «ялиця; [ялина]» польська
*edla праслов’янська
*edlь праслов’янська
addle «ялина» прусська
ель «ялина» (бот.) російська
jе́лa сербохорватська
jedl'a «тс.»«ялицевий ліс; (рідк.) гілки з ялиці» словацька
jedlina «тс.»«ялицевий ліс; (рідк.) гілки з ялиці» словацька
jéla словенська
jala «тс.» словенська
jél «тс.» словенська
єль «ялиця» церковнослов’янська
ѥль «ялиця» церковнослов’янська
jedle (жін. р.) чеська
jedla «ялиця» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.