ЯДЕРНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

утворення, пов’язане з [я́де́рний] «здоровий, міцний, твердий» з огляду на здатність рослини проростати на кам’янистих ґрунтах (пор. лат. saxi-fragus «такий, що ламає каміння»);

псл. (j)ędro;

етимологія остаточно не з’ясована;

найвірогід-ніше, продовжує *en-dr-, де *en- «в, всередині», -dr- формант, що має значення «середина, внутрішнє» (позбавлений індоєвропейських відповідників);

сумнівніші зіставлення з дінд. āṇḍám «яйце» (Фасмер IV 547–548; Mikl. EW 104; Machek KZ 64, 262; Uhlenbeck 5), з гр. ἁδρός «повний; достиглий; сильний» (Bern. I 455–456; Trautmann 107–108; Brückner 203), з дінд. ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» (Lidén Studien 82–83; Charpentier AfSlPh 29, 4), з лтс. īdrs «гнилий стрижень дерева», гр. οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134–135), з р. [я́глый] «ярий, ретельний, швидкий» (Brückner KZ 45, 307), з дінд. índra «сильний» (Sławski I 536–538; Schuster-Šewc 418–419; Pokorny 774), з лит. [antris] «не обрізаний» (Zubatý Studie II 107), а також пояснення слова як складного, утвореного з компонента, відбитого в псл. *ętro «печінка», який зводиться до іє. *in, і кореня *dereu̯-/dru-, укр. де́рево (Ильинский AfSlPh 28, 451–455);

р. бр. болг. ядро́, др. ядро (переважно мн. ядра) «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід», п. jądro «ядро; (анат.) яйце», ч. jádro «зерно, кісточка; ядро», слц. jadro «тс.», вл. jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро», нл. jědro, [jadro] «ядро», полаб. jǫ̇drě (‹ jędro) «ядро (горіха)», м. jадро «ядро; (перен.) суть», схв. jе́дрo «ядро; осереддя», слн. jêdro «зерно; ядро, кісточка», цсл. ѩдро «ядро»;