ЯГЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене з фіно-угорських мов, можливо, через російське посередництво;

пор. саам. (норв.) jægel «ягель», саам. (терське) jiegel «тс.», споріднені з фін. jäkälä «ягель», карел. jägälä, комі яла (*jäkälä) «тс.», які зводяться до праформи *jäkälä;

менш вірогідне пов’язання (Лыткин–Гуляев 337) р. ягель із карел. jägälä, прийнятне лише для р. [я́гала] «ягель»;

спроби довести питомо слов’янське походження і спорідненість із р. я́года і ягла́ «вид каші» (Zubatý AfSlPh 16, 394; Bern. I 443) сумнівні;

р. бр. я́гель;

псл. jagla, jaglo, jaglъ «сильна (-е, -ий); та, що дає силу (про кашу)» є віддієслівним прикметником;

споріднене з лит. jė˜gti «могти, бути сильним», jėgà «сила», гр. ἥβη «юнацька, чоловіча сила»;

іє. *i̯ēg^u̯-;

менш вірогідні зближення з я́года і його індоєвропейськими відповідниками (Sławski I 487–488; Schuster-Šewc 420; Skok I 745–746; Mikl. EW 99; Zubatý AfSlPh 16, 394) або з псл. *jьgla, укр. го́лка (Bern. I 443; Brückner KZ 45, 307);

помилковим є зіставлення слова (Sławski I 487) з р. ягель «оленячий мох»;

немає достатніх підстав для зближення (Moszyński PZJP 227–228) з тюрк. jägü «їжа», jägülük «їстівний»;

р. ст. ягла́ «вид каші», [яго́льник] «великий горщик», др. яглъ «вид овоча», п. jagła «просо; просина; (мн. jagły) пшоно», ч. jáhly «пшоно», jáhla «крупинка пшона», вл. jahła «зерно проса», jahły (мн.) «просо, пшоно», нл. jagły (мн.) «просо, пшоно; риб’яча ікра», схв. [jа́гла (jа̏гла)] «кукурудзяні пластівці; зерно кукурудзи (що розтріскалося й розгорнулося на жаровні, на парі)», слн. jâgla «пшоно; крупа для каші», jâglo «пшоняна каша»;