ЮК — ЕТИМОЛОГІЯ

юк «в’юк»

запозичення з тюркських мов;
тур. дтюрк. чаг. алт. уйг. yük «вантаж, вага», тат. башк. йок «тс.» пов’язуються з уйг. jü «вантажити», jüt «підіймати вгору» (Räsänen Versuch 212);
р. вьюк, ст. юк, бр. ую́к, п. juki, болг. юк;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ючни́й «в’ючний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
yük «вантаж, вага» алтайська
йок «тс.» башкирська
ую́к білоруська
юк болгарська
yük «вантаж, вага» давньотюркська
juki польська
вьюк російська
йок «тс.» татарська
yük «вантаж, вага» турецька
yük «вантаж, вага» уйгурська
«вантажити» уйгурська
yük «вантаж, вага» чагатайська
jüt «підіймати вгору» ?
юк ?


в'юк

запозичення з тюркських мов;
тур. дтюрк. чаг. алт. уйг. yük «вантаж, вага», тат. башк. йок, каз. жҮк, кирг. джҮк пов’язуються з уйг. jü «вантажити», jüt «підіймати вгору» (Räsänen Versuch 212);
виводяться також з дінд. ip. yugam «ярмо» (Menges Festschrift, Čyževśkyj 183) або з тох. A yuk «кінь» (Sköld 40);
р. вьюк, ст. юк, бр. ую́к, п. juki, болг. юк;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в
в'юча́к
в'ю́чний
на вюки (XVIII ст.)
юк
юч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ую́к білоруська
юк болгарська
juki польська
вьюк російська
юк ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.