ЩОВБ — ЕТИМОЛОГІЯ
щовб «стрімка вершина гори, бескид Г; вершина гори; верховіття, вершок дерева ВеЛ»
[що́вба, що́лба] «стрімка вершина гори, бескид», [що́мбур] «вершина гори», [у́щовб, у́щолб] «скеля, бескид» Нед, Шейк;
псл. [*sčьlbъ] (‹ *skьlbъ);
зіставляється з дісл. skjǫlf «височина; обмілина», дангл. scielf «вістря, зубець», англ. shelf «полиця; обмілина», які пов’язані з іє. *skel- «бити, колоти»;
р. [(півн.) щоло́б] «червона глина», п. [szczołb] «череп тварини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щоб
«вершина гори, вершок дерева»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shelf «полиця; обмілина» | англійська |
| scielf «вістря, зубець» | давньоанглійська |
| skjǫlf «височина; обмілина» | давньоісландська |
| *skel- «бити, колоти» | індоєвропейська |
| szczołb «череп тварини» | польська |
| *sčьlbъ (‹ *skьlbъ) | праслов’янська |
| щоло́б «червона глина» (півн.) | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України