ЩИТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

щита́ти «лічити, рахувати»

утворення, що продовжує др. съчьтати, яке пов’язане з дієсловом чисти, чьту «лічити, рахувати; читати» (пор. стсл. чисти, чьтѫ «читати; шанувати», укр. чита́ти);
не виключено, що в українській мові слово, принаймні, частково підтримане російським впливом;
р. счита́ть «лічити, рахувати», бр. [шчо́таваць] «тс.», др. съчьтати «полічити, порахувати», п. ст. sczyść «злічити, зрахувати», ч. sčítat (мат.) «складати», слц. sčítat’ (мат.) «скласти; злічити», болг. счи́там «уважаю, гадаю», цсл. съчьтати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

неще́тний «незчисленний»
нещо́т «небагато» (присл.)
розщита́ти «розрахувати; розрізнити»
розщо́т «розрахунок»
рощитати «тс.»
счот «лічба; рахунок»
шо́тник «арифметик»
шо́тниця «арифметика»
шо́тчик «той, що вміє добре лічити; знавець арифметики; учитель арифметики»
щот «тс.»
що́ти «рахівниця» (мн.)
щотни́чий «арифметичний; лічильний»
що́том «числом, у кількості» (присл.)
щотува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчо́таваць «тс.» білоруська
счи́там «уважаю, гадаю» болгарська
съчьтати давньоруська
съчьтати «полічити, порахувати» давньоруська
sczyść «злічити, зрахувати» польська
счита́ть «лічити, рахувати» російська
sčítat' «скласти; злічити» (мат.) словацька
съчьтати церковнослов’янська
sčítat «складати» (мат.) чеська
чисти ?
чьту «лічити, рахувати; читати» (пор. стсл. чисти, чьтѫ «читати; шанувати», укр. чита́ти) ?
sczyść «злічити, зрахувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.