ЩЕДРІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ще́дрий «який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витратити щонебудь»
псл. ščedrъ ‹ іє. *(s)ked- «розколювати, розривати»;
споріднене з лит. skedérlа, skederva «скалка, скабка», лтс. šķe̦dē̦rns «невеликий шматочок дерева, тріска», гр. σϰεδάννῡμι «розколюю; розсіюю, розкидаю», алб. tshanj, tshaj «розколюю; розкриваю; орю», лат. scindula, scandula «ґонта, дранка» (розвиток значення: «розколюю» → «розкидаю» → «роздаю» – ще́дрий «той, хто багато роздає»);
менш переконливе пов’язання (Lewy IF 32, 159) з гр. σϰεϑρός «убогий; точний», нвн. schitter, schütter «вільний, тонкий»;
р. ще́дрый «щедрий», бр. шчо́дры, др. щедрыи «милосердий; щедрий», щедръ, п. szczodry, ч. štědró, слц. štеdró, вл. šćedry, нл. šćodry, болг. щедръ, м. штедар, схв. штедар «тс.», стсл. штєдръ «співчутливий, милосердий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розще́дритися
чедрі́вка
«щедрівка»
чедрова́ти
«щедрувати»
щадра́к
«колядник»
ща́дрий
(у словосполученні Ща́дрий ве́чір «Щедрий вечір»)
щандрова́ти
щедра́
«назва щедрівки»
щедра́к
«колядник»
щедре́ць
«той, хто щедро дає»
ще́дрик
(у приспіві ще́дрик-ве́дрик, яким починається щедрівка)
щедриня́
«щедрість; щедра людина»
ще́дрити
«щедро давати»
щедрі́вка
«пісня, яку співали увечері 31 грудня, зустрічаючи Новий рік»
щедрі́вник
«той, хто співає щедрівку»
щедрівча́ний
«стосовний щедрівок»
ще́дрість
щедро́та
щедро́тний
«щедрий»
щедрува́льник
«той, хто співає щедрівку»
щедрува́ти
щедру́ха
«щедра»
(щедру́ха-ве́сна)
щендрува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tshanj | албанська |
шчо́дры | білоруська |
щедръ | болгарська |
šćedry | верхньолужицька |
σϰεδάννῡμι «розколюю; розсіюю, розкидаю» | грецька |
σϰεϑρός «убогий; точний» | грецька |
щедрыи «милосердий; щедрий» | давньоруська |
*(s)ked- «розколювати, розривати» | індоєвропейська |
scindula | латинська |
šķe̦dē̦rns «невеликий шматочок дерева, тріска» | латиська |
skedérlа | литовська |
штедар | македонська |
šćodry | нижньолужицька |
schitter | нововерхньонімецька |
szczodry | польська |
ščedrъ | праслов’янська |
ще́дрый «щедрий» | російська |
штедар «тс.» | сербохорватська |
štеdró | словацька |
штєдръ «співчутливий, милосердий» | старослов’янська |
щедръ | українська |
štědró | чеська |
skederva «скалка, скабка» | ? |
tshaj «розколюю; розкриваю; орю» | ? |
scandula «ґонта, дранка» (розвиток значення: «розколюю» → «розкидаю» → «роздаю» -- ще́дрий «той, хто багато роздає») | ? |
schütter «вільний, тонкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України