ЩАДОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ща́док «нащадок»

псл. sъčędъkъ, префіксальне похідне (префікс sъ-, укр. с-), утворене від čędo «дитина», отже, (букв.) «сочадок» (пор. р. собра́т);
др. съчадъкъ, п. ст. szcządek «початок або кінець, край; залишок; нащадок, (зб.) нащадки», с.-цсл. штєдиѥ «нащадки», цсл. исчѧдиѥ (иштѧдиѥ) «нащадок, дитина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наща́док «нащадок; спадщина»
поща́док «нешлюбна дитина»
ща́дки «нащадки, діти; залишки; реліквії» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
съчадъкъ давньоруська
szcządek «початок або кінець, край; залишок; нащадок, (зб.) нащадки» польська
sъčędъkъ праслов’янська
штєдиѥ «нащадки» сербо-церковнослов’янська
исчѧдиѥ «нащадок, дитина» (иштѧдиѥ) церковнослов’янська
čędo «дитина» ?
szcządek «початок або кінець, край; залишок; нащадок, (зб.) нащадки» ?

щади́ти «берегти; заощаджувати»

псл. ščęditi (‹ *skęditi);
пов’язане чергуванням голосних зі *skǫd- (укр. ску́дни́й);
іє. *skend-/skond-;
споріднене з ав. sčindayeiti «ламає», skǝnda- «розлам; недуга», а також, мабуть, з англ. scant «обмежувати, бути скупим; скупий, ощадний» і дірл. (air)cess- «щадити, зглядатися (над кимось)»;
первісне значення слова, очевидно, було «берегти, бути ощадливим»;
малоймовірне зближення (Mikl. EW 298; Преобр. ІІ 313–314, IІ, вып. последний 113–114) з псл. ščedrъ, укр. ще́дрий;
р. щади́ть «щадити, берегти», бр. [шчадзі́цца] «скупитися, жити ощадно», др. щадѣти «берегти, щадити; жалувати; скупитися; громадити, збирати; готувати», п. szczędzić «щадити, жаліти; (лише із запереченням) не шкодувати; (ст.) стерегти, берегти, захищати», ч. [(мор.) оšt’ádati se] «соромитися, бути несміливим», слц. št’adit’ «нагромаджувати, заощаджувати, економити», вл. šćedźić «щадити», болг. щадя́ «щаджу, бережу», м. штеди «економить, заощаджує; щадить», схв. ште́дети «щадити; берегти, заощаджувати, економити», слн. štéditi «тс.», цсл. штѧдѣти «щадити, берегти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заоща́дження
заоща́дити
непоща́да «нещадність, суворість»
непоща́дний «нещадний»
нещади́м «нізчимний борщ»
нещади́м «пісна юшка»
нещади́мий «ні на що не здатний, нічого не вартий»
неща́дний
оща́да «ощадливість»
ощаджа́ти
оща́дливий
оща́дний
о́ща́док «заощадження; решта, залишок; ощадливість; пощада»
щадли́вий «ощадний, ощадливий»
ща́дний «тс.»
щадни́ця «ощадна каса»
щадни́чий «ощадний (напр., щодо каси)»
ща́док «майно, багатство»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sčindayeiti «ламає» авестійська
scant «обмежувати, бути скупим; скупий, ощадний» англійська
шчадзі́цца «скупитися, жити ощадно» білоруська
щадя́ «щаджу, бережу» болгарська
šćedźić «щадити» верхньолужицька
щадѣти «берегти, щадити; жалувати; скупитися; громадити, збирати; готувати» давньоруська
*skend-/skond- індоєвропейська
штеди «економить, заощаджує; щадить» македонська
szczędzić «щадити, жаліти; (лише із запереченням) не шкодувати; (ст.) стерегти, берегти, захищати» польська
ščęditi (‹ *skęditi) праслов’янська
ščedrъ праслов’янська
щади́ть «щадити, берегти» російська
ште́дети «щадити; берегти, заощаджувати, економити» сербохорватська
št'adit' «нагромаджувати, заощаджувати, економити» словацька
štéditi «тс.» словенська
ще́дрий українська
штѧдѣти «щадити, берегти» церковнослов’янська
оšt'ádati se «соромитися, бути несміливим» (мор.) чеська
*skǫd- (укр. ску́дни́й) ?
skǝnda- «розлам; недуга» ?
було «берегти, бути ощадливим» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.