ШУПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шу́пити «тямити, знати, здогадуватися»
не зовсім ясне;
можливо, утворення, споріднене з болг. шу́пна «шепотіти» (Фасмер IV 487), яке пов’язується з лат. cavus «порожній, опуклий», caverna «печера» (Младенов 696);
зв’язок з ар. šübhä «непевність, сумнів, підозра» заперечується (Korsch AfSlPh 9, 671);
р. [(смоленське) шу́пить] (з білоруської?) «знати, відати, розуміти», бр. [шу́піць] «розуміти, розумітися, тямити», слц. (розм.) šípit’ «здогадуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуп
«розуміння, тяма»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
šübhä «непевність, сумнів, підозра» | арабська |
шу́піць «розуміти, розумітися, тямити» | білоруська |
шу́пна «шепотіти» | болгарська |
cavus «порожній, опуклий» | латинська |
caverna «печера» | литовська |
шу́пить «знати, відати, розуміти» (смоленське)(з білоруської?) | російська |
šípit' «здогадуватися» (розм.) | словацька |
шу́павий «жвавий, повороткий, дбайливий»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із шу́пити «тямити, знати»;
пор. у семантичному плані то́роп «поспіх» і уторо́пати «розібратися, збагнути»;
бр. [шу́пкі] «кмітливий, розумний, здогадливий», [шу́патлівый] «здогадливий», п. [szubaty] «жвавий, рухливий, спритний, хвацький, цікавий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шу́бавий
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́пкі «кмітливий, розумний, здогадливий» | білоруська |
шу́патлівый «здогадливий» | білоруська |
szubaty «жвавий, рухливий, спритний, хвацький, цікавий» | польська |
шу́пити «тямити, знати» | українська |
то́роп «поспіх» | українська |
уторо́пати «розібратися, збагнути» | українська |
шуру́пати «тямити, розумітися (на чомусь)»
експресивне утворення, що виникло, можливо, як результат контамінації дієслів [шу́пити] «тямити, розумітися (на чомусь)» і [торо́пати] «базікати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́пити «тямити, розумітися (на чомусь)» | українська |
торо́пати «базікати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.