ШТИРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, форма з відмінною щодо спорідненого то́рка́ти рефлексацією кореневого вокалізму, викликаною іншим наголосом (-тирка́ти ‹ *-търка́ти при то́ркати ‹ *тъ́ркати, як у стирча́ти при торчма́; форма то́рка́ти виникла під дією аналогії);

початкове ш- результат фонетичної видозміни префікса с-;

зворотне утворення від штирка́ти «штрикати, штовхати», пор. джиґу́н при джи́ґати;

не виключений зв’язок з лит. stiprіaĩ «сильно, міцно»;

первісне значення словосполучення в цьому випадку – «тикати сильно»;

незрозумілою, однак, лишається словотворча структура слова: шти́рпа замість припущуваного тут *шти́рка;

можливо, пов’язане зі [штирка́ти] «штрикати»;

не зовсім ясне;

фонетичний варіант, що виник на основі первісного [штирка́ти] (пор. штовха́ти при товкти́);

експресивне утворення, споріднене з товкти́, [товка́ти], [товка́н], то́лок;

до чергування х і к пор. штирка́ти і штирха́ти;