ШТИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

чоти́ри «назва числа 4 і його цифрового позначення»

псл. četyre (чол. р.), četyri (жін., с. р.), [čьtyre (чол. р.)], [čьtyri (жін., с. р.)];
споріднене з лит. keturì (чол. р.), kẽturios (жін. р.), лтс. četri, ст. cettre «тс.», прус. kettwirts «четвертий», лат. quattuor «чотири», дірл. cethir, гот. fidwōr, двн. fior, свн. нвн. vier, дангл. fēower, дфриз. fiūwer, англ. four, шв. fyra, норв. fire, дісл. fjōrir, гр. τέττᾰρες, τέσσαρες, гомер. πέσυρες, алб. kátër, вірм. č̣ork‘, осет. kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)», тох. А štwar, тох. B ś(t)wer, ś(t)wār(a), ав. čaϑwārō (род. в. від čaturąm), дінд. catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.);
існує думка (Machek ESJČ 107; Erhart Sborník FFBrU 14, 23) про зв’язок із псл. četa «пара»;
спроба розглядати ь у слов’ян. cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми) як рефлекс редукованого голосного індоєвропейського кореня (Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) викликає сумнів, оскільки ця форма виникла внаслідок чергування е : ь (пор. слов’ян. cьso/ceso, укр. що);
р. четы́ре «чотири», бр. чаты́ры, др. четыре, четыри, чотыри, п. cztery, ч. čtyři, слц. štyri, štyria, вл. štyri, styrjo, нл. styri, styrjo, ст. ctyri, полаб. citěr, болг. че́тири, м. четири, схв. чѐтири, слн. štíri, štírje, [četíri, četírje] «тс.», стсл. чєтырє (чол. р.), чєтыри (жін. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

наче́тверо
учетверзі́ «учотирьох»
уче́тверо
учетве́рте
учотирьо́х
че́тверо
четве́ртий
чети́ри «тс.»
чотире́нко (у загадці: колесо воза?)
чоти́речка (у загадці: чотири пальці руки)
чотири́жди «чотири рази»
чоти́рі
чоти́рка (у загадці так названо ногу)
чоти́рники «чотири мізинці»
чотирни́ця (у загадці: колесо; нога корови)
чте́рі
чти́рі
чтірня́ (від чоти́ри у виразі в чтірню́ (у чотирьо́х)
шти́ри «чотири»
шти́рі
штирі́вка «австрійська монета в чотири крейцери»
штирійча́к «вила з чотирма зуб’ями»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
čaϑwārō (род. в. від čaturąm) авестійська
kátër албанська
four англійська
чаты́ры білоруська
че́тири болгарська
štyri верхньолужицька
styrjo верхньолужицька
č̣ork' вірменська
πέσυρες гомерівське
fidwōr готська
τέττᾰρες грецька
fēower давньоанглійська
fior давньоверхньонімецька
catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.) давньоіндійська
cethir давньоірландська
fjōrir давньоісландська
четыре давньоруська
fiūwer давньофризька
quattuor «чотири» латинська
četri латиська
keturì (чол. р.) литовська
четири македонська
styri нижньолужицька
styrjo нижньолужицька
vier нововерхньонімецька
fire норвезька
citěr полабська
cztery польська
četyre (чол. р.) праслов’янська
četa «пара» праслов’янська
kettwirts «четвертий» прусська
четы́ре «чотири» російська
чѐтири сербохорватська
vier середньоверхньнімецька
štyri словацька
štyria словацька
štíri словенська
štírje словенська
чєтырє (чол. р.) старослов’янська
четыри українська
чотыри українська
četíri «тс.» українська
četírje «тс.» українська
чєтыри (жін. р.) українська
čtyři чеська
fyra шведська
četyri (жін., с. р.) ?
čьtyre (чол. р.)] ?
čьtyri (жін., с. р.)] ?
kẽturios (жін. р.) ?
cettre «тс.» ?
τέσσαρες ?
kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)» ?
А ?
B ?
ś(t)wār(a) ?
ь ?
cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми)(Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) ?
ctyri ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.