ШПАРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

н. sparen «складати (зокрема, гроші), заощаджувати, економити» (двн. sparēn, sparōn) споріднене з днн. sparon, дфриз. spariа, дангл. sparian, англ. spare, дісл. spara, далі з псл. sporъ, укр. спо́рий «швидкий, успішний», спори́ти «примножувати, сприяти»;

п. [szparować, śperować] «заощаджувати, бути скупим, нагромаджувати гроші», слц. [šporovat’] «заощаджувати»;

н. sperren «розставляти, розчепірювати, (широко) розкривати; перегороджувати, замикати, відрізати» є похідним від Sparren (двн. sparro) «кроква; колода, балка», спорідненого із снн. spare, гол. spar, сангл. sparre, англ. spar «кроква; шлагбаум», дісл. spar(r)i «кроква; колода, балка»;

запозичення з німецької мови;

псл. [spara];

імовірно, споріднене з псл. *(s)porti, укр. поро́ти;

отже, первісне значення spara «щось розпорене, прорізане»;

пов’язання з п. ст. spar, wspar «приваба на птахи» (Brückner 552–553), з н. sperren «розставляти», давніше «загороджувати, захаращувати» (Фасмер IV 471), з ч. párati se «копатися, возитися з чимось» менш прийнятні;

р. [шпарова́ть] «замазувати тріщини», бр. [шпа́ра] «паз у колоді для моху», [шпар] «паз, виріз у дереві», п. szpara «щілина, шпара», spara «тс.», ч. sрára, (розм.) špára, нл. spara «тс.»;

очевидно, видозміна первісного [шпарівни́к] «тс.», похідного від [шпарува́ти] «бути ощадливим» (див.);