ШПАРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шпарува́ти «бути ощадним»

запозичення з німецької мови;
н. sparen «складати (зокрема, гроші), заощаджувати, економити» (двн. sparēn, sparōn) споріднене з днн. sparon, дфриз. spariа, дангл. sparian, англ. spare, дісл. spara, далі з псл. sporъ, укр. спо́рий «швидкий, успішний», спори́ти «примножувати, сприяти»;
п. [szparować, śperować] «заощаджувати, бути скупим, нагромаджувати гроші», слц. [šporovat’] «заощаджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпарівни́к «ощадлива людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spare англійська
sparian давньоанглійська
sparēn давньоверхньонімецька
sparōn давньоверхньонімецька
spara давньоісландська
sparon давньонижньонімецька
spariа давньофризька
sparen «складати (зокрема, гроші), заощаджувати, економити» (двн. sparēn, sparōn) німецька
szparować «заощаджувати, бути скупим, нагромаджувати гроші» польська
śperować «заощаджувати, бути скупим, нагромаджувати гроші» польська
sporъ праслов’янська
šporovat' «заощаджувати» словацька
спо́рий «швидкий, успішний» українська
спори́ти «примножувати, сприяти» українська

шпарува́ти «розтягати краї полотна, щоб вони були рівними»

н. sperren «розставляти, розчепірювати, (широко) розкривати; перегороджувати, замикати, відрізати» є похідним від Sparren (двн. sparro) «кроква; колода, балка», спорідненого із снн. spare, гол. spar, сангл. sparre, англ. spar «кроква; шлагбаум», дісл. spar(r)i «кроква; колода, балка»;
запозичення з німецької мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spar «кроква; шлагбаум» англійська
spar голландська
sparro «кроква; колода, балка» давньоверхньонімецька
spar(r)i «кроква; колода, балка» давньоісландська
sperren «розставляти, розчепірювати, (широко) розкривати; перегороджувати, замикати, відрізати» німецька
Sparren німецька
sparre середньоанглійська
spare середньонижньонімецька

шпа́ра «щілина, тріщина»

псл. [spara];
імовірно, споріднене з псл. *(s)porti, укр. поро́ти;
отже, первісне значення spara «щось розпорене, прорізане»;
пов’язання з п. ст. spar, wspar «приваба на птахи» (Brückner 552–553), з н. sperren «розставляти», давніше «загороджувати, захаращувати» (Фасмер IV 471), з ч. párati se «копатися, возитися з чимось» менш прийнятні;
р. [шпарова́ть] «замазувати тріщини», бр. [шпа́ра] «паз у колоді для моху», [шпар] «паз, виріз у дереві», п. szpara «щілина, шпара», spara «тс.», ч. sрára, (розм.) špára, нл. spara «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́шпари «тс.»
за́шпори «гострий біль від морозу, холоду»
шпа́ри «зашпори» (мн.)
шпари́на
шпари́стий «пористий»
шпаркува́тий «покритий щілинами»
шпарови́ння «глина, якою замазують щілини»
шпарува́ння
шпарува́т «забивати планками вертикальні щілини між дошками стіни (веранди тощо)»
шпарува́ти «замазувати тріщини, щілини»
шпарува́тий «тс.»
шпару́на «тс.»
шпару́тина «щілина, тріщина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпа́ра «паз у колоді для моху» білоруська
шпар «паз, виріз у дереві» білоруська
spara «тс.» нижньолужицька
sperren «розставляти» німецька
spar (ст.) польська
wspar «приваба на птахи» (ст.) польська
szpara «щілина, шпара»«тс.» польська
spara «щілина, шпара»«тс.» польська
spara праслов’янська
*(s)porti праслов’янська
шпарова́ть «замазувати тріщини» російська
поро́ти українська
párati se «копатися, возитися з чимось» чеська
sрára (розм.) чеська
špára (розм.) чеська

шпоруни́к «ощадлива людина»

очевидно, видозміна первісного [шпарівни́к] «тс.», похідного від [шпарува́ти] «бути ощадливим» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпарівни́к «тс.» українська
шпарува́ти «бути ощадливим» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України