ШОРНА — ЕТИМОЛОГІЯ

шо́ри «ремінна кінська упряж зі шлеєю та постoронками; бокові щитки на вуздечці біля очей коня» (мн.)

запозичення з німецької мови;
свн. geschirre «упряж» (н. Geschirr «тс.») продовжує двн. giscirri «упряж», що утворилося через скорочення складного слова (satal)giscirri «підпруга у в’ючних тварин», (букв.) «(сідельний) прилад»;
свн. geschirre пов’язане із свн. schёrn «різати; стригти» (двн. skёran, н. scheren «тс.») і споріднене з лит. skìrti «відокремлювати», гр. ϰείρω (‹*ϰεριω) «стрижу, ріжу», що зводяться до іє. *(s)ker- / (s)kor- / (s)kr- «різати», наявному також у псл. kora, укр. кора́, псл. krajь, укр. край;
у російській мові, можливо, з української;
р. бр. шо́ры «шори», п. szory «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шо́рка «частина кінської упряжі; шлейка»
шо́рний
шо́рник
шорникува́ти
шо́рні «упряж»
шо́рня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шо́ры «шори» білоруська
ϰείρω «стрижу, ріжу» (‹*ϰεριω) грецька
*ϰεριω грецька
giscirri «упряж» давньоверхньонімецька
(satal)giscirri «підпруга у в’ючних тварин» давньоверхньонімецька
skёran давньоверхньонімецька
*(s)ker-/(s)kor- /(s)kr- «різати» (s)kor- / (s)kr- індоєвропейська
skìrti «відокремлювати» литовська
Geschirr «тс.» німецька
scheren «тс.» німецька
szory «тс.» польська
kora праслов’янська
krajь праслов’янська
шо́ры «шори» російська
geschirre «упряж» (н. Geschirr «тс.») середньоверхньнімецька
geschirre середньоверхньнімецька
schёrn «різати; стригти» (двн. skёran, н. scheren «тс.») середньоверхньнімецька
кора́ українська
край українська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.