ШЛІФУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шліфува́ти «спеціальною обробкою поверхні металу, дерева, скла надавати їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо»

запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом польської;
н. schleifen «шліфувати, гострити, гранити», свн. slîfen споріднені з двн. slīfan, снн. slīpen, гол. slijpen, дісл. *slīpa (пор. slīpari «гострильник (мечів)»), гр. ὀλισϑηρός «слизький», сірл. slemun, slemain «гладкий», кімр. llyfn «блискучий, гладкий», лат. lībo «надбираю, легко дотикаюсь», які зводяться до іє. *(s)lei-b- «слизькуватий, слизький; ковзатися», утвореного від *(s)lei- «слизькуватий, ослизлий, слизький»;
р. шлифова́ть, бр. шліфава́ць, п. szlifować, ч. слц. розм. šlif «витончене вміння поводитися в товаристві», болг. шлифо́вам «шліфую», м. шлифува «шліфує», схв. шлифовати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шліф
шліфува́льний
шліфува́льник
шліфува́льня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шліфава́ць білоруська
шлифо́вам «шліфую» болгарська
slijpen голландська
ὀλισϑηρός «слизький» грецька
slīfan давньоверхньонімецька
*slīpa (пор. slīpari «гострильник (мечів)») давньоісландська
slīpari «гострильник (мечів)» давньоісландська
*(s)lei-b- «слизькуватий, слизький; ковзатися» індоєвропейська
*(s)lei- «слизькуватий, ослизлий, слизький» індоєвропейська
llyfn «блискучий, гладкий» кімрська
lībo «надбираю, легко дотикаюсь» латинська
шлифува «шліфує» македонська
schleifen «шліфувати, гострити, гранити» німецька
szlifować польська
шлифова́ть російська
шлифовати сербохорватська
slîfen середньоверхньнімецька
slemun середньоірландська
slemain «гладкий» середньоірландська
slīpen середньонижньонімецька
šlif «витончене вміння поводитися в товаристві» (розм.) словацька
šlif «витончене вміння поводитися в товаристві» чеська

шліфува́ти «обробляти землю після оранки перед сівбою»

очевидно, семантичний варіант первісного шлейфува́ти «обробляти землю після оранки перед сівбою, вирівнювати її, боронувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шліферувати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлейфува́ти «обробляти землю після оранки перед сівбою, вирівнювати її, боронувати» українська

шліферува́ти «обробляти після оранки перед сівбою» (про землю)

не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі шлейфува́ти (с.-г.) «вирівнювати й злегка розпушувати землю шлейфом» як результат його зближення з дієсловом шліфува́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлейфува́ти «вирівнювати й злегка розпушувати землю шлейфом» (с.-г.) українська
шліфува́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України