ШКУТИЛЬГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шкутильга́ти «шкандибати, кульгати»

похідне від кульга́ти через афективно-підсилювальну форму кутильга́ти;
початкове ш-, можливо, під впливом шкандиба́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

катульга́ти
кутильга́ти
кутульга́ти «кульгати»
шкатильга́ти
шкатульга́ти
шкити́льг «вигук на означення шкандибання»
шкитильга́ти
шкітильга́ти
шкутильгну́ти
шкутульга́
штикильга́ти «шкандибати, кульгати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кульга́ти українська
кутильга́ти українська
шкандиба́ти українська


шти́льгати «шкутильгати»

образно-експресивне утворення;
до словотвору пор. кульга́ти, шкутильга́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

штигулі́ти
штигу́лькати
штильгота́ти
штильгу́ка́ти «тс.»
штильгу́-штильгу́ «про ходу при шкутильганні» (виг.)
штульгу́к «тс.» (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кульга́ти українська
шкутильга́ти українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.