ШКРЬОБАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шкребти́ «скребти»
утворення, пов’язане зі скребти́ як його давній фонетичний варіант;
до початкових sk-›šk- пор. скі́ра/шкі́ра;
бр. [шкрабці́] «чухати», п. [szkrobać] «скребти», ч. škrábati, škrabati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати», слц. škrabat’, škrіabat’ «тс.», вл. škrabać «скребти; дряпати», нл. škrabaś «скребти; чухати, дряпати; розтирати, мити», схв. шкра́бати «дряпати, скребти», слн. škrábati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́шкрабки
«залишки тіста»
(мн.)
ошкре́бки
(мн.)
по́шкробок
«тс.»
шкрабани́на
«базгранина, нерозбірливе письмо»
шкра́бати
шкраба́чка
«скребачка Ме; вид лопати Дз»
шкработі́ти
шкре́бало
«скребниця для чистки худоби»
шкребли́ти
«чистити коня скреблом»
шкребло́
«скребло»
шкребо́к
«скребачка»
шкреботі́ти
«тріщати»
шкреб-та́ч
«скреблик»
(ент.)
шкребта́чка
«скребачка»
шкриба́к
«шпатель»
шкрі́бати
«скребти»
шкрі́батися
«чухатися»
шкрі́бнути
«ударити»
шкро́бати
«скребти»
шкрьо́бати
«човгати»
шкряб
(виг.)
шкря́бати
шкряба́чка
«стара мітла»
шкрябну́ти
«скребнути СУМ; [утекти]»
шкрябону́ти
шкряботі́ти
шкряботу́ха
«та, що скребеться (про мишу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкрабці́ «чухати» | білоруська |
| škrabać «скребти; дряпати» | верхньолужицька |
| škrabaś «скребти; чухати, дряпати; розтирати, мити» | нижньолужицька |
| szkrobać «скребти» | польська |
| шкра́бати «дряпати, скребти» | сербохорватська |
| škrabat' «тс.» | словацька |
| škrіabat' «тс.» | словацька |
| škrábati «тс.» | словенська |
| скребти́ | українська |
| скі́-ра/шкі́ра | українська |
| škrábati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати» | чеська |
| škrabati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.