ШКОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

ско́ра «кора; шкіра; шкура»

псл. skora, пов’язане з kora;
споріднене з лит. skará «клапоть», skìrti «розділяти», лтс. skara «кучер, кучерява шерсть, клапоть», дангл. scearu (‹*skarō) «частина, частка», двн. sceran «стригти», лат. scortum «шкура», алб. harr «прополюю», shker, shtjer «роздираю»;
іє. *(s)ker- «різати», *(s)korā- «відрізок»;
р. ст. скора́, скара́ «шкура; хутряні товари», бр. ску́ра «шкіра», [ско́рка] «скорина», др. скора «шкура; хутро; хутряний звір», п. skóra «шкіра; шкура; лушпиння; (ст.) кора», ч. (заст. і діал.) skůra, skura, skora «(оброблена) шкіра», слц. [skura] «шкіра; шкура; плівка; лушпиння», вл. skora «кора; шкаралуща; струп; скорина (хліба)», нл. škóra «кора; [шкіра людини]», [skóra] «тс.», полаб. st’ö'ră «кора (на дереві)», м. [шкорка] «трісочка (дерева)», схв. ска̏рина «скорина; лушпиння», слн. skórja «кора (дерева); скорина (хліба)», цсл. скора «шкіра, шкура; хутро; кора»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заскорині́ти «покритися корою»
скора́ «невичинена шкура звіра»
скори́на
скорни́к «чинбар»
ско́рні «чоботи»
скорувати «знімати (з дерева) кору» (дерево)
шкора́ «шматок соснової кори як поплавець у рибальському знарядді»
шкори́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
harr «прополюю» албанська
shker албанська
shtjer «роздираю» албанська
ску́ра «шкіра» білоруська
ско́рка «скорина» білоруська
skora «кора; шкаралуща; струп; скорина (хліба)» верхньолужицька
scearu «частина, частка» (‹*skarō) давньоанглійська
*skarō давньоанглійська
sceran «стригти» давньоверхньонімецька
скора «шкура; хутро; хутряний звір» давньоруська
*(s)ker- «різати» індоєвропейська
*(s)korā- «відрізок» індоєвропейська
scortum «шкура» латинська
skara «кучер, кучерява шерсть, клапоть» латиська
skarà «клапоть» литовська
skìrti «розділяти» литовська
шкорка «трісочка (дерева)» македонська
škóra «кора; [шкіра людини]» нижньолужицька
skóra «тс.» нижньолужицька
st'ö'ră «кора (на дереві)» полабська
skóra «шкіра; шкура; лушпиння; (ст.) кора» польська
skora праслов’янська
kora праслов’янська
скора́ російська
скара́ «шкура; хутряні товари» російська
скòрина «скорина; лушпиння» сербохорватська
skura «шкіра; шкура; плівка; лушпиння» словацька
skórja «кора (дерева); скорина (хліба)» словенська
скора «шкіра, шкура; хутро; кора» церковнослов’янська
skůra «(оброблена) шкіра» чеська
skura «(оброблена) шкіра» чеська
skora «(оброблена) шкіра» чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.