ШКАРЕДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
скаре́да «скнара»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ска́ред(а) етимологічно тотожне з др. скарѣдъ «огидний», ч. škaredó, укр. [шка́редний] «тс.»;
бр. [скарада́] «скнара», болг. ска́ре́ден «ощадливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаре́дний
скаре́дничати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скарада́ «скнара» | білоруська |
ска́ре́ден «ощадливий» | болгарська |
скарѣдъ «огидний» | давньоруська |
ска́ред(а) | російська |
шка́редний «тс.» | українська |
škaredó | чеська |
скарідь «погань»
іє. *sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися»;
заперечення праслов’янського похо-дження східнослов’янських відповідників без урахування наявних тут форм з початковим с- (Львов Этимология 1967, 190–191) позбавлене підстав;
українські форми з початковим ш- з’явились в основному під впливом західнослов’янських мов;
споріднене з дісл. skarn «гній, послід», дангл. scearn, снн. scharn «тс.», гр. σϰω̃ρ (σϰατός) «кал», лат. mūs-cerda «мишачий послід», sū-cerda «свинячий послід», дінд. ava-skaraḥ «екскременти», apa-skaraḥ «тс.»;
псл. skarědъ (skarędъ) «бридкий»;
р. [ска́ред] «негідник, огидна людина», [скаредь] «різне дрантя, мотлох», бр. [скаріда́] «ледащо», [шкарэ́дзь] «нікчемність», [шкарі́дзь] «скнара; нікчемність», др. скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга», скарѣдыи «огидний», скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати», п. szkarada «бридота; потвора», szkaradny «огидний, бридкий», ч. škareda «потвора», škaredó «огидний; поганий», слц. škaredó «огидний, бридкий», вл. škerjeda «бруд, гидота», нл. škarjeda «тс.», м. скареден «непристойний», схв. ска̏редан «бридкий; непристойний», стсл. скарѣдъ (скарѧдъ) «огидний, бридкий», скарѧдиѥ «неприємність, прикрість», скарѣдовати (скарѧдовати) «гребувати, гидувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаре́нно
«бридко»
скаридува́тися
«бридитися»
скарідува́тися
«тс.»
ска́рінний
«бридкий, поганий, неохайний»
шкара́дний
«тс.»
шка́ред
шка́редитися
«гидувати»
шка́редний
«гидкий»
шкарі́дь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скаріда́ «ледащо» | білоруська |
škerjeda «бруд, гидота» | верхньолужицька |
σϰω̃ρ «кал» (σϰατός) | грецька |
scearn | давньоанглійська |
ava-skaraḥ «екскременти» | давньоіндійська |
skarn «гній, послід» | давньоісландська |
скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга» | давньоруська |
*sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися» | індоєвропейська |
mūs-cerda «мишачий послід» | латинська |
скареден «непристойний» | македонська |
škarjeda «тс.» | нижньолужицька |
szkarada «бридота; потвора»«огидний, бридкий» | польська |
szkaradny «бридота; потвора»«огидний, бридкий» | польська |
skarědъ «бридкий» (skarędъ) | праслов’янська |
ска́ред «негідник, огидна людина» | російська |
редан «бридкий; непристойний» | сербохорватська |
scharn «тс.» | середньонижньонімецька |
škaredó «огидний, бридкий» | словацька |
скарѣдъ «огидний, бридкий» (скарѧдъ) | старослов’янська |
скаредь «різне дрантя, мотлох» | українська |
шкарэ́дзь «нікчемність» | українська |
шкарі́дзь «скнара; нікчемність» | українська |
скарѣдыи «огидний» | українська |
скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати» | українська |
скарѧдиѥ «неприємність, прикрість» | українська |
скарѣдовати «гребувати, гидувати» (скарѧдовати) | українська |
škareda «потвора»«огидний; поганий» | чеська |
škaredó «потвора»«огидний; поганий» | чеська |
sū-cerda «свинячий послід» | ? |
apa-skaraḥ «тс.» | ? |
шкарі́дь «мерзота, гидота»
псл. skarědь «гидота», skarědъ «огидний», skarędъ «тс.»;
споріднене з дінд. (ava-)skaraḥ «екскременти», (apa-)skaraḥ «тс.», дісл. skarn «гній, послід», снн. scharn, гр. σϰω̃ρ (σϰανός) «тс.», лат. -cerda «послід, гній», ірл. sceirdim «випльовую»;
менш імовірні пов’язання з алб. shkarzónj, shkarëzónj, skarzénj «волочу по болоті; зневажаю, ображаю» (Meyer EW 407), з лит. skarà «клапоть», skárti «порватися» (Matze-nauer LF 20, 5), із нвн. garstig «гидкий» (Machek ESJČ 611);
іє. *skar-;
неприйнятними є виведення слова з гр. Ἰσϰαριώτης «Іскаріот» (Желтов ФЗ, 1876/1, 20) і твердження (Львов Этимология 1966, 152, 153) про польське походження укр. шкарі́дь та інших західнослов’янських відповідників (ре- флексація h (ě) як і та кінцевий наголос суперечать цьому припущенню);
р. [ска́редь] «мотлох, погань», бр. [шка́редзь] «мотлох», др. скарѣдый, скарядый «гидкий, огидний, брудний, роз- пусний», п. szkarada «мерзота, гидота; потвора, страховище», ст. skarady «гидкий», ч. škareda «потвора», škaredý «гидкий», ст. škarědý «тс.», слц. [škareda] «потвора», škaredý «гидкий», вл. škerjeda «бруд, нечистота», нл. škarjeda «бруд, гидота; сморід», [škarjada, škarada] «тс.», болг. скаре́ден «ощадливий, який знає порядок і робить усе вчасно», м. скареден «бридкий, непристойний», схв. ска̏редан, ска̏радан «тс.», стсл. скарѣдиѥ «неприємне відчуття, огида», скарѧдь «гидкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шка́-ред
«тс.»
шкареди́тися
«гидувати»
шкаре́дний
«гидкий»
шкаредный
«потворний, поганий»
(1627)
шкаредъ
«поганець»
(1627)
шкарідува́ти
«гидувати, гребувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shkarzónj | албанська |
shkarëzónj | албанська |
skarzénj «волочу по болоті; зневажаю, ображаю» | албанська |
шка́редзь «мотлох» | білоруська |
скаре́ден «ощадливий, який знає порядок і робить усе вчасно» | болгарська |
škerjeda «бруд, нечистота» | верхньолужицька |
σϰω̃ρ «тс.» (σϰανός) | грецька |
σϰανός | грецька |
Ἰσϰαριώτης «Іскаріот» | грецька |
(ava-)skaraḥ екскременти» | давньоіндійська |
(apa-)skaraḥ «тс.» | давньоіндійська |
skarn «гній, послід» | давньоісландська |
скарѣдый | давньоруська |
скарядый «гидкий, огидний, брудний, роз- пусний» | давньоруська |
*skar- | індоєвропейська |
sceirdim «випльовую» | ірландська |
-cerda «послід, гній» | латинська |
skarà «клапоть» | литовська |
skárti «порватися» | литовська |
скареден «бридкий, непристойний» | македонська |
škarjeda «бруд, гидота; сморід» | нижньолужицька |
škarjada «тс.» | нижньолужицька |
škarada «тс.» | нижньолужицька |
garstig «гидкий» | нововерхньонімецька |
szkarada «мерзота, гидота; потвора, страховище» | польська |
skarady «гидкий» (ст.) | польська |
škarědý «тс.» (ст.) | польська |
skarědь «гидота» | праслов’янська |
skarědъ «огидний» | праслов’янська |
skarędъ «тс.» | праслов’янська |
ска́редь «мотлох, погань» | російська |
ска̏редан | сербохорватська |
ска̏радан «тс.» | сербохорватська |
scharn | середньонижньонімецька |
škareda «потвора»«гидкий» | словацька |
škaredý «потвора»«гидкий» | словацька |
скарѣдиѥ «неприємне відчуття, огида» | старослов’янська |
скарѧдь «гидкий» | старослов’янська |
шкарі́дь (ре- флексація h (ě) | українська |
škareda «потвора»«гидкий» | чеська |
škaredý «потвора»«гидкий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України