ШКАРАДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

скарідь «погань»

псл. skarědъ (skarędъ) «бридкий»;
споріднене з дісл. skarn «гній, послід», дангл. scearn, снн. scharn «тс.», гр. σϰω̃ρ (σϰατός) «кал», лат. mūs-cerda «мишачий послід», sū-cerda «свинячий послід», дінд. ava-skaraḥ «екскременти», apa-skaraḥ «тс.»;
іє. *sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися»;
українські форми з початковим ш- з’явились в основному під впливом західнослов’янських мов;
заперечення праслов’янського похо-дження східнослов’янських відповідників без урахування наявних тут форм з початковим с- (Львов Этимология 1967, 190–191) позбавлене підстав;
р. [ска́ред] «негідник, огидна людина», [скаредь] «різне дрантя, мотлох», бр. [скаріда́] «ледащо», [шкарэ́дзь] «нікчемність», [шкарі́дзь] «скнара; нікчемність», др. скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга», скарѣдыи «огидний», скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати», п. szkarada «бридота; потвора», szkaradny «огидний, бридкий», ч. škareda «потвора», škaredó «огидний; поганий», слц. škaredó «огидний, бридкий», вл. škerjeda «бруд, гидота», нл. škarjeda «тс.», м. скареден «непристойний», схв. ска̏редан «бридкий; непристойний», стсл. скарѣдъ (скарѧдъ) «огидний, бридкий», скарѧдиѥ «неприємність, прикрість», скарѣдовати (скарѧдовати) «гребувати, гидувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скаре́нно «бридко»
скаридува́тися «бридитися»
скарідува́тися «тс.»
ска́рінний «бридкий, поганий, неохайний»
шкара́дний «тс.»
шка́ред
шка́редитися «гидувати»
шка́редний «гидкий»
шкарі́дь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаріда́ «ледащо» білоруська
škerjeda «бруд, гидота» верхньолужицька
σϰω̃ρ «кал» (σϰατός) грецька
scearn давньоанглійська
ava-skaraḥ «екскременти» давньоіндійська
skarn «гній, послід» давньоісландська
скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга» давньоруська
*sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися» індоєвропейська
mūs-cerda «мишачий послід» латинська
скареден «непристойний» македонська
škarjeda «тс.» нижньолужицька
szkarada «бридота; потвора»«огидний, бридкий» польська
szkaradny «бридота; потвора»«огидний, бридкий» польська
skarědъ «бридкий» (skarędъ) праслов’янська
ска́ред «негідник, огидна людина» російська
редан «бридкий; непристойний» сербохорватська
scharn «тс.» середньонижньонімецька
škaredó «огидний, бридкий» словацька
скарѣдъ «огидний, бридкий» (скарѧдъ) старослов’янська
скаредь «різне дрантя, мотлох» українська
шкарэ́дзь «нікчемність» українська
шкарі́дзь «скнара; нікчемність» українська
скарѣдыи «огидний» українська
скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати» українська
скарѧдиѥ «неприємність, прикрість» українська
скарѣдовати «гребувати, гидувати» (скарѧдовати) українська
škareda «потвора»«огидний; поганий» чеська
škaredó «потвора»«огидний; поганий» чеська
sū-cerda «свинячий послід» ?
apa-skaraḥ «тс.» ?

шкара́да «мерзота, гидкість; скнарість»

псл. skaredъ, skarědъ «гидкий», звідки укр. скарідь, шкарі́дь;
до варіантності суфікса пор. р. мо́кредьмо́крядь «сльота»;
бр. [шка́ред] «нечистота, бруд», п. szkarada «гидота, мерзота; потвора», ст. skarady «гидкий», нл. [škarada, škarjada] «бруд; мерзота, гидота; сморід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкара́дний «гидкий»
шкарадный (шкарадная)(1621)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шка́ред «нечистота, бруд» білоруська
škarada «бруд; мерзота, гидота; сморід» нижньолужицька
škarjada «бруд; мерзота, гидота; сморід» нижньолужицька
szkarada «гидота, мерзота; потвора» польська
skarady «гидкий» (ст.) польська
skaredъ праслов’янська
skarědъ «гидкий» праслов’янська
мо́кредь «сльота» російська
мо́крядь «сльота» російська
скарідь українська
шкарі́дь українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.