ШИР — ЕТИМОЛОГІЯ

шир «велика, значна ширина, протяжність чогось у поперечнику»

менш вірогідні пов’язання з гот. skeirs «чистий, ясний, прозорий» (Brückner 547, KZ 51, 226; Черных II 413; Holub–Kop. 369), з дінд. kharjati «скребе, тре», дісл. harka «згрібати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 187–188), з псл. [*šěrъ], sěrъ «сірий» (Schuster-Šewc 1431);
припускається (Machek ESJČ 609), що псл. šіrъ виникло шляхом контамінації іє. *ūr- «широкий» і його антоніма з початковим *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький»);
можливо, споріднене з гр. εύρυς «широкий»;
псл. šіrь «шир, ширина», šіrъ «широкий»;
праслов’янський новотвір неясного походження;
р. ширь, бр. шыр, др. ширыни, ширыня, шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток», п. szerz, ст. szerza, ч. šíř, слц. šír, вл. šěr, нл. šyŕ, полаб. sarüt’ě (‹ *širokъjь) «широкий», болг. м. шир «шир», схв. ширѝна «ширина; (геогр.) широта», слн. šír, стсл. широта «ширина, шир», широкъ «широкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зав-ши́ршки́
завши́рки
заширо́кий
навши́рки
невши́ршки́
о́бшир
обши́рний
обши́ро «широко, докладно»
по́шир «розширення»
поши́рений
поши́рення
поши́рник «розширювач»
по́широкий «занадто широкий»
поши́рювальний
поши́рювати
поши́рювач
розши́рник
розши́рювальний
розши́рювач
уши́р
уши́рки́
уши́ршки
ши́-рочі́нь
ширачи́ти «ширшати»
ши́рий «широкий»
шири́льний
шири́на́
шири́тель «поширювач, пропагандист, носій»
ши́ри́ти
ширі́нь
ширі́ти «ширшати»
ши́рник «ширина»
широ-че́нь
широви́тий «той, що розширюється»
широ́кий
широкува́тий
широта́
широ́тний
широцьо́зний
широцьо́стий «дуже широкий»
широче́зний
широчина́
широчиня́
ши́ршати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шыр білоруська
шир «шир» болгарська
šěr верхньолужицька
skeirs «чистий, ясний, прозорий» готська
εύρυς «широкий» грецька
kharjati «скребе, тре» давньоіндійська
harka «згрібати» давньоісландська
ширыни давньоруська
ширыня давньоруська
шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток» давньоруська
*ūr- «широкий» індоєвропейська
*si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький») індоєвропейська
siaυ̃ras «вузький» литовська
шир «шир» македонська
šyŕ нижньолужицька
sarüt'ě «широкий» (‹ *širokъjь) полабська
szerz польська
szerza (ст.) польська
sěrъ «сірий» праслов’янська
šіrъ праслов’янська
šіrь «шир, ширина» праслов’янська
šіrъ «широкий» праслов’янська
ширь російська
ширѝна «ширина; (геогр.) широта» сербохорватська
šír словацька
šír словенська
широта «ширина, шир» старослов’янська
широкъ «широкий» старослов’янська
šíř чеська
*šěrъ ?

шир «ряд, шар, верства»

можливо, походить від уг. sоr «ряд»;
рум. şіr «ряд» достовірної етимології не має;
запозичення з румунської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
şіr «ряд» румунська
sоr «ряд» угорська

пошири́стий «розташований подібно до черепиці, ґонту»

очевидно, похідне утворення від [шир] «ряд» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шир «ряд» українська

шарі́ти «ставати червоним (пере-важно про обличчя); виділятися черво-ним або рожевим кольором»

існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»);
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
спроба пов’язання з си́зий (Petersson BSl. Wortst. 28) викликає сумнів;
р. [ша́рить] «фарбувати, розписувати», др. шаръ «фарба, колір», болг. ша́ря «фарбую», м. шари «розмальовує», схв. ша́рати «розмальовувати, фарбувати», слн. šára «строкатість», šárаst «строкатий», стсл. шаръ «фарба»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сырла «фарбувати» алтайська
сыр алтайська
ша́ря «фарбую» болгарська
шаръ «фарба, колір» давньоруська
sїr «фарба» давньотюркська
sїrčї «художник» давньотюркська
сырла «фарбувати» казахська
сыр казахська
шир «фарба» калмицька
сырла «фарбувати» каракалпакська
сыр каракалпакська
сырда киргизька
шари «розмальовує» македонська
шир «фарба» монгольська
сыр ногайська
ша́рить «фарбувати, розписувати» російська
ша́рати «розмальовувати, фарбувати» сербохорватська
šára «строкатість»«строкатий» словенська
šárаst «строкатість»«строкатий» словенська
шаръ «фарба» старослов’янська
сырла «фарбувати» татарська
сыр татарська
сырла «фарбувати» туркменська
сыр туркменська
saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик») тюркські
сир «тс.» узбецька
сирла «тс.» уйгурська
сир «лак, глазур» уйгурська
сарла «фарбувати» чуваська
сӑр чуваська
сӑрӑ «фарба» чуваська

ширі́нька «смуга тканини, вшита в передню частину штанів; розріз у штанях»

очевидно, споріднене з шир, розши́рювати;
р. шири́нка «смуга тканини, вшита в передню частину штанів; розріз у штанях», бр. шыры́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шари́нка
шири́нка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шыры́нка «тс.» білоруська
шири́нка «смуга тканини, вшита в передню частину штанів; розріз у штанях» російська
шир ?
розши́рювати ?

ши́рот «любка, Platanthera Rich.» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, штучне похідне утворення від шир «широчінь, широта» у зв’язку з широким пилковим мішком рослини (Нейштадт 176), пор. латинську назву рослини Platanthera, пов’язану з гр. πλανύς «широкий» і ἀνϑηρά «те, що цвіте»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πλανύς «широкий» грецька
ἀνϑηρά «те, що цвіте» грецька
Platanthera латинська
шир «широчінь, широта» ?

ширя́ти «літати, не махаючи крилами (про птахів); літати або триматися в повітрі (про планер); поволі знижуватися з виключеним мотором (про літак); шугати»

;
р. заст. ширя́ть (крилами) «ширяти», [широва́ть], др. ширятися «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ширі́ти «ширяти (про птахів)»
ширя́к «планерист, планер»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ширятися «тс.» давньоруська
ширя́ть «ширяти» (крилами)(заст.) російська
широва́ть російська

ширя́ти «штрикати чимось у що-небудь; тикати» (розм.)

експресивне утворення, можливо, звуконаслідувального характеру (пор. р. ши́ркать «шаркати, шкрябати, дряпати»);
виведення з н. schüren «розгрібати» (Горяев 422) малоймовірне;
р. [ширя́ть] «копати, ритися; тикати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
schüren «розгрібати» німецька
ши́ркать російська
ширя́ть «копати, ритися; тикати» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України