ШИНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

шино́к «заклад для продажу й розпивання спиртних напоїв» (заст.)

запозичене з німецької мови, частково за польським посередництвом
н. Schenke «шинок», свн. schenk(e) «продаж спиртних напоїв» пов’язані з дієсловом schenken «дарувати; подавати вино у корчмі», спорідненим з англ. skink «наливати (вино, пиво тощо)»
герм. *skankian «косо (криво) тримати» утворене від прикметника *skanka- «косий, кривий» (пор. дісл. skakkr «косий, кривий»)
Фонетичні та словотвірні варіанти

шин- ка́рити
шинк
шинка́р
шинкаре́нко
шинкарі́вна
шинка́рка
шинка́рство «продаж трунків; (зб.) шинкарі»
шинкарюва́ти
шинкъ (1525)
шинокъ «шинок» (1534)
шиньо́к «шинок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skink «наливати (вино, пиво тощо)» англійська
*skankian «косо (криво) тримати» германські
*skanka- «косий, кривий» (пор. дісл. skakkr «косий, кривий») германські
Schenke «шинок» німецька
schenken «дарувати; подавати вино у корчмі» німецька
schenk(e) «продаж спиртних напоїв» середньоверхньнімецька

ши́нка «солоне копчене м’ясо зі свинячого стегна»

запозичення з німецької мови
н. Schinken «шинка», свн. schinke «стегно, шинка» пов’язані з двн. scinko, scinka «панцир для ніг; стегно», спорідненим із нвн. Schenkel (свн. schẹnkel) «стегно»
Фонетичні та словотвірні варіанти

шинки́ «страва з шинки із часником і перцем»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
scinko давньоверхньонімецька
scinka «панцир для ніг; стегно» давньоверхньонімецька
Schinken «шинка» німецька
Schenkel «стегно» (свн. schẹnkel) нововерхньонімецька
schinke «стегно, шинка» середньоверхньнімецька
schẹnkel середньоверхньнімецька

ши́на «шина, окуття; [рейка (залізнична тощо)]»

запозичення з німецької мови
н. Schiene «(залізнична) рейка; смуга, планка, шина» споріднене з двн. scina «голка», гол. scheen «гомілка; планка», англ. shin «гомілка», норв. [skina] «мала скибка» і, можливо, з лтс. šķiene «грудна кістка у птахів; шина, залізо під полозом саней»
іє. *skēi- «різати, відокремлювати, розділяти»
Фонетичні та словотвірні варіанти

ши́нє «штаба заліза»
ши́нка «дощечка у верстаті між нитками основи, щоб вони не плутались»
ши́нки «дві паралельні планки між двома шарами основи»
шинува́ти «обтягати шиною, натягати шину»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shin «гомілка» англійська
scheen «гомілка; планка» голландська
scina «голка» давньоверхньонімецька
*skēi- «різати, відокремлювати, розділяти» індоєвропейська
šķiene «грудна кістка у птахів; шина, залізо під полозом саней» латиська
Schiene «(залізнична) рейка; смуга, планка, шина» німецька
skina «мала скибка» норвезька


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України