ШВЕДОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
швед «людина, належна до народу скандинавської (північногерманської) групи, що становить основне населення Швеції»«швед» (заст.)
запозичення з німецької мови;
н. Schwede походить від Schweden «Швеція», спорідненого з нн. снн. Swēde, лат. Suīonēs, Sueones, дангл. Swēon, дісл. Svīar, дшв. Svīar, Svēar «тс.» і з двн. giswîo «свояк», (букв.) «країна своїх (людей), свого (народу)»;
р. бр. болг. швед, др. свеи (мн.) «шведи», Свицкая земля «Швеція», п. Szwed, ч. слц. Švéd, нл. вл. Šwejda «швед», м. Швеганец, схв. Шве́ђанин «тс.», шве̏дскӣ «шведський», слн. Švéd;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шве́дка
«кінь шведської породи»
шве́дчи́на
«війна зі шведами (у XVII ст.); період перебування шведів в Україні (1708--1709 рр.)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| швед | білоруська |
| швед | болгарська |
| Šwejda «швед» | верхньолужицька |
| Swēon | давньоанглійська |
| giswîo «свояк» | давньоверхньонімецька |
| Svīar | давньоісландська |
| свеи «шведи» (мн.) | давньоруська |
| Svīar | давньошведська |
| Svēar «тс.» | давньошведська |
| Suīonēs | латинська |
| Sueones | латинська |
| Швеганец | македонська |
| Šwejda «швед» | нижньолужицька |
| Swēde | нижньонімецька |
| Schwede «Швеція» | німецька |
| Schweden | німецька |
| Szwed | польська |
| швед | російська |
| Шве́ђанин «тс.» | сербохорватська |
| шве̏дскӣ «шведський» | сербохорватська |
| Swēde | середньонижньонімецька |
| Švéd | словацька |
| Švéd | словенська |
| Švéd | чеська |
швед «тарган, Blatta orientalis L. (Periplaneta orientalis L.)» (ент.)
утворене лексико-семантичним способом від етноніма швед (пор. шваб «тарган», пруса́к «тс.»);
р. [швед] «тарган, який узимку міняє колір і стає білим»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шве́-дик
«тарган, Blatta germanica L. (Phyllodronia germanica L.)»
(ент.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| швед «тарган, який узимку міняє колір і стає білим» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України