ШАМКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

шам (вигук на позначення човгання, тертя, невиразного мовлення, швидких і легких рухів із супровідним шумом)

звуконаслідувальне утворення;
припущення про зв’язок з р. хам (виг.) «про жадібне поїдання», укр. хамели́ти «насилу жувати» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 174) сумнівне;
р. ша́мать (розм.) «їсти», ша́мкать «говорити невиразно», бр. [шам] «тихий шурхіт», [ша́маць] «викликати шурхіт», шамаце́ць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ть «шелестіти; торохтіти»
ша́мати «шарудіти, шелестіти»
ша́мкати «говорити невиразно; (рідк.) шарудіти, шелестіти» (розм.)
шамки́й
шамоті́ти «шелестіти»
шамотня́ «шелест, шурхіт; метушня»
шамотня́ва «тс.»
шамті́ти
шамша́ «той, хто шамкає у розмові»
шамша́вий «шумний, шарудливий, шелестливий»
шамше́нко «син шамші»
шамши́ти «шамотіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шам «тихий шурхіт» білоруська
ша́маць «викликати шурхіт» білоруська
шамаце́ць «тс.» білоруська
хам «про жадібне поїдання» (виг.) російська
ша́мать «їсти» (розм.) російська
ша́мкать «говорити невиразно» російська
хамели́ти «насилу жувати» українська


ша́мати «налягати на весла»

утворене лексико-семантичним способом від ша́мати «шелестіти», похідного від звуконаслідувального вигуку шам;
пор. укр. шморгну́ти (носом) : шморгну́ти «швидко піти», де так само позначення шуму (від дії) використовується на позначення руху;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ша́мкати «моторно ходити»
ша́мки́й «моторний, швидкий»
шамну́ти «швидко пробігти, шмигнути; налягти на весла»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шморгну́ти «швидко піти» (носом) українська

ша́мка «вугор, Anguilla anguilla L.» (іхт.)

не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі запозиченого з російської мови шамая́ (іхт.) «шемая, Chalcalburnus chalcoides L. (Cyprinus chalcalburnus);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шамая́ «шемая, Chalcalburnus chalcoides L. (Cyprinus chalcalburnus). (іхт.) російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.