ЧИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

чи́стий «не забруднений; без домішок»

«[дощечка, якою б’ють прядиво, очищуючи від костриці]», підчи́стка, пречи́стий, [пречи́сник] «свято Нед; свято 16 серпня Нерукотворного Образа Пі», [прочи́сни́й, прочища́льний] «який прочищує» Куз, [про́чистка] «очищення; очищена лопатою доріжка; просіка», [прочи́стник] (бот.) «льонок, Linum carathicum L.» Нед, [счи́стини, счи́стисько] «послід» Нед;
псл. čistъ «чистий» «проціджений»;
утворене як пас. дієприкметник мин. ч. від не збереженого в слов’янських мовах дієслова *čidjǫ «очищую», čisti «очищувати», що пов’язане з cěstiti «чистити», cěditi «цідити», укр. ціди́ти і споріднене з лит. skóstas «рідкий», лтс. šķîsts «тс.», šķīsts «чистий», прус. skijstan «тс.», а також з лит. skíesti «розріджувати, розділяти», лат. scindō «розділяю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «розділяє»;
іє. (s)kē˘i-d- «тяти, відтинати, відділяти, відокремлювати»;
р. чи́стый «чистий», бр. чы́сты «тс.», др. чистыи «чистий; відкритий; рідкий, без заростей (про ліс); вільний від обов’язків; повний; ясний; прямий; непорочний; праведний; святий; викінчений; священий», п. czysty, ч. слц. čistó «чистий», вл. čisty «тс.; саморідний; незайманий», нл. cysty, полаб. cai̯stě, болг. м. чист, схв. чст, слн. číst, стсл. чистъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зачи́стка
зчи́сток «послід у корови, яка отелилася»
на́чисто
нечи́стий «[незліченний; заражений хворобою; неохайний]»
нечисто́та́
не́чисть
обчи́стка
очи́сни́й
очи́сник
очи́стка
о́чисть «очищення, чистка»
очи́щувальний
очи́щувач
пере́чи́стка
чи́ста «(повна) відставка»
чиста́ш «місце, розчищене від лісу»
чистенина «зерновий хліб; ячмінь, полба, жито, пшениця»
чи́сти(й) «ріг у рубленій хаті, у якому кінці колод відрізуються рівно, під прямим кутом» (у виразі чи́стий ву́гол)
чи́стик
чисти́ло «дитячий послід»
чисти́льний
чисти́льник
чистина́ «чисте, незаросле місце»
чисти́на́
чи́стити
чи́стість «чистота; [духовна чистота Г]»
чи́стка
чистови́й
чистови́к
чистота́
чистотнє «чисто, цнотливо»
чисту́н «акуратна людина; чистьоха»
чисту́ха
чистьба́ «очищення, чистка, чистота»
чистьо́ха
чистю́к
чистю́чка
чистяни́й «хліб з пшениці або жита (без лусок)» (у сполученні чистяни́й хліб)
чи́шчавка «вид невеликої жаби, що буває в колодязях, копанках»
чи́шчалка «тс.»
чи́шчаўка «прилад, об який чистять взуття, заходячи в хату; жаба, котра очищує воду»
чи́щений
чістенина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чы́сты «тс.» білоруська
чист болгарська
čisty «тс.; саморідний; незайманий» верхньолужицька
σχίζω «тс.» грецька
chinátti «розділяє» давньоіндійська
чистыи «чистий; відкритий; рідкий, без заростей (про ліс); вільний від обов’язків; повний; ясний; прямий; непорочний; праведний; святий; викінчений; священий» давньоруська
scindō «розділяю» латинська
šķîsts «тс.» латиська
skóstas «рідкий» литовська
skíesti «розріджувати, розділяти» литовська
чист македонська
cysty нижньолужицька
cai̯stě полабська
czysty польська
čistъ «чистий» праслов’янська
skijstan «тс.» прусська
чи́стый «чистий» російська
ч сербохорватська
čistó «чистий» словацька
číst словенська
чистъ «тс.» старослов’янська
ціди́ти українська
*čidjǫ «очищую» чеська
čistó «чистий» чеська
дієприкметник ?
*čidjǫ «очищую» ?
čisti «очищувати» ?
cěstiti «чистити» ?
cěditi «цідити» ?
šķīsts «чистий» ?

плебісци́т «всенародне голосування, референдум»

усі ці форми пов’язані з лат. secāre «зрізувати, стригти, розколювати, обрубувати», псл. *sěkti «рубати, різати, сікти», укр. сі́кти́ (Boisacq 932);
сюди ж належать лат. scindēre «різати, розколювати, розсікати, розтинати», гр. σχίζειν «тс., рвати, роздирати», гот. skaidan «ділити, відокремлювати», псл. cěditi «проціджувати», čistú «чистий», укр. ціди́ти, чи́стий (Jóhannesson 17, 818, 823; Klein 1397, 1433);
запозичення з французької мови;
фр. plébiscite «тс.» походить від лат. plēbiscītum «плебісцит, народне голосування», що є результатом злиття виразу plēbis (plebei) scītum, букв. «народне рішення», який складається з іменників plēbis, род. в. від plēbs «народ» і scītum «визначення, постанова, рішення», очевидно, утвореного від scīscеre «пізнавати, вивідувати; висловлюватися, схвалювати, приймати; визначати», пов’язаного із scīre «знати, вирішувати», спорідненим з дінд. chyáti «обрізує, відрізує», ав. sya-, sā- «забороняти, перешкоджати», frasānǝm «руйнування, спустошення», сірл. scīan «ніж», кімр. уsgїen «тс.», гр. σχάω (‹ *skhǝi̯ō) «розсікаю, розтинаю», σχάζω (‹ *skhǝdi̯ō) «тс.», дісл. skeggja «сокира», skeina «легко поранити», двн. skēri «тонкий, гострий (у розшукуванні, пізнанні тощо)», дангл. scīran «розрізняти, розпізнавати», можливо, також псл. cěva, cěvъ, укр. ці́вка (Jóhannesson 813);
р. болг. плебисци́т, бр. плебісцы́т, п. plebiscyt, ч. слц. вл. plebiscit, м. плебисцит, схв. плебѝсцūт, слн. plebiscít;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плебісцита́рний
плебісци́тний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sya- авестійська
sā- «забороняти, перешкоджати» авестійська
frasānǝm «руйнування, спустошення» авестійська
плебісцы́т білоруська
плебисци́т болгарська
plebiscit верхньолужицька
skaidan «ділити, відокремлювати» готська
σχίζειν «тс., рвати, роздирати» грецька
σχάω «розсікаю, розтинаю» (‹ *skhǝi̯ō) грецька
σχάζω «тс.» грецька
scīran «розрізняти, розпізнавати» давньоанглійська
skēri «тонкий, гострий (у розшукуванні, пізнанні тощо)» давньоверхньонімецька
chyáti «обрізує, відрізує» давньоіндійська
skeggja «сокира» давньоісландська
skeina «легко поранити» давньоісландська
уsgїen «тс.» кімрська
secāre «зрізувати, стригти, розколювати, обрубувати» латинська
scindēre «різати, розколювати, розсікати, розтинати» латинська
plēbiscītum «плебісцит, народне голосування» латинська
scītum «визначення, постанова, рішення» латинська
scīscеre «пізнавати, вивідувати; висловлюватися, схвалювати, приймати; визначати» латинська
scīre «знати, вирішувати» латинська
plēbis латинська
плебисцит македонська
plebiscyt польська
*sěkti «рубати, різати, сікти» праслов’янська
cěditi «проціджувати» праслов’янська
čistъ «чистий» праслов’янська
cěva праслов’янська
cěvъ праслов’янська
плебисци́т російська
плебѝсцūт сербохорватська
scīan «ніж» середньоірландська
plebiscit словацька
plebiscít словенська
сі́кти́ українська
ціди́ти українська
чи́стий українська
ці́вка українська
plébiscite «тс.» французька
plebiscit чеська

чисте́ць «жабрій, Stachys L. СУМ, [розхідник, Sedum acre L.] Нед, [бильник, Draba verna L.; брочник, Galium mollugo L.; горошок угорський, Orobus albus L.; білило, Stellaria holostea L.] Г, [ненаситець, Astragalus glycyphyllоs L.]; ростопасть, Chelidonium majus L.; вивішник, Geum urbanum L.; волове очко, Inula salicina L.; горошок угорський, Lathyrus pannonicus Garck.; льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.; льонець дикий, Linaria arvensis Desf.; лубижник, Melampyrum nemorosum L.» (бот.)

назва мотивується цілющими властивостями відповідних рослин: вважається, що вони очищають організм людини від хвороб;
псл. čistьсь, похідне від čistъ(jь) «чистий», укр. чи́стий;
коноплі дикі, Stachys recta L.] Mak»;
півники, Lathyrus vernus Bernh;
жабрій, Stachys L;
р. чисте́ц (бот.) «гравілат, Geum urbanum L., жабрій, Stachys L.» ССРЛЯ, Даль, [чи́стик] «розхідник, Sedum acre L.; льонок, Linaria vulgaris L.» Даль, бр. (бот.) чы́сцік «гравілат, Geum urbanum L.; жабрій, Stachys L.», п. czyściec (бот.) «жабрій, Stachys L.», ч. čistec «тс.», слц. čistec (бот.) «колосниця, Stachys palustris L.», вл. čisćica (бот.) «шебрушка, Calamintha Lam», нл. cysc (бот.) «осот, Cirsium oleraceum Scop.», схв. чистац (бот.) «буквиця аптечна, Betonica officinalis L.; чистець, жабрій, Stachys L.», слн. čist «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ростопасть
счисток «білило, Stachys holostea L.; розхідник, Sedum acre L. Пі; жабрій, Stachys L. Mak»
чистець білий «тс.»
чистець болотяний «колосниця, Stachys palustris L.»
чистець вузьколистий «Stachys angustifolia MB»
чистець гірський «Stachys alpina L.»
чистець лісовий «Stachys silvatica L. Нед, Statice holostea L. Г»
чистець німецький «свинюх, Stachys germanica L.»
чистець річний «медунка, Stachys annua L.»
чистик «ростопасть, Chelidonium majus L.; бріч, Genista tinctoria L.; півники, Lathyrus vernus Bernh.; льонок, Linaria vulgaris Mill.; материнка, Origanum vulgare L.; яскір, Rаnunculus acer L. Mak; часник гадячий, Sedum acre L. Пі, Mak; коноплі дикі, Stachys rectа L.; батожки, Veronica spicata L. Mak»
чистик розовий «чорнозілля, Lathyrophytum niger Bernh. (Orobus) L.»
чистник «заяча салата, Ficaria verna Hudsђ.; яскір, Ranunculus acer L. Mak»
чистняк «коноплі дикі, Stachys recta L.»
чисток «білило, Stellaria holostea L.»
чистуха «проліска, Merсurialis perennis L.; зводник, Saponaria officinalis L. Mak»
чистя́к «заяча салата, Ficaria verna Huds»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чы́сцік «гравілат, Geum urbanum L.; жабрій, Stachys L.» (бот.) білоруська
čisćica «шебрушка, Calamintha Lam» (бот.) верхньолужицька
cysc «осот, Cirsium oleraceum Scop.» (бот.) нижньолужицька
czyściec «жабрій, Stachys L.» (бот.) польська
čistьсь праслов’янська
чисте́ц «гравілат, Geum urbanum L., жабрій, Stachys L.» (бот.) російська
чистац «буквиця аптечна, Betonica officinalis L.; чистець, жабрій, Stachys L.» (бот.) сербохорватська
čistec «колосниця, Stachys palustris L.» (бот.) словацька
čist «тс.» словенська
чи́стий українська
чи́стик «розхідник, Sedum acre L.; льонок, Linaria vulgaris L.» українська
čistec «тс.» чеська
čistъ(jь) «чистий» ?

чисти́лище «місце, де, за вченням католицької церкви, душі частини померлих грішників очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до Раю; (перен.) те, що служить випробуванням на силу, витримку, здібність і т. ін.»

утворення за допомогою суфікса -ищ(е) від чисти́ль(ний) «призначений для очищення», похідного від чи́стий;
можливо, виникло як калька слат. purgatorium «чистилище» з лат. purgo «чистити, очищати»;
р. болг. чисти́лище «чистилище», бр. чысце́ц, п. czyściec, ч. očistec, ст. čistec, слц. оčistеc, вл. čisć, нл. cysćidło, м. чистилиште, схв. чѝстилӣште, чѝстило «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чысце́ц білоруська
чисти́лище «чистилище» болгарська
čisć верхньолужицька
purgo «чистити, очищати» латинська
чистилиште македонська
cysćidło нижньолужицька
czyściec польська
чисти́лище «чистилище» російська
ште сербохорватська
purgatorium «чистилище» середньолатинська
оčistеc словацька
чѝстило «тс.» українська
očistec чеська
-ищ(е) від чисти́ль(ний) «призначений для очищення» ?
чи́стий ?
čistec ?

чистоті́л «Chelidonium majus» (бот.)

утворене з основ слів чи́стий і ті́ло;
назва зумовлена лікувальними властивостями рослини, яка застосовується проти шкіряних хвороб;
р. чистоте́л, бр. чыстаце́л;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чыстаце́л білоруська
чистоте́л російська
чи́стий ?
ті́ло ?

чисту́н «морський птах ряду чистунових, Сеpphus grylle» (орн.)

назва пов’язана з тим, що птахи цього виду, чорні за кольором, мають яскраву білу пляму на крилі (влітку) і майже всю нижчу частину тіла білу (взимку), що справляє враження чистого птаха;
утворене від чи́стий;
р. чи́стик;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чи́стик російська
чи́стий ?

чистю́х «Nepa cinerea L.» (ент.)

утворене від слова чи́стий;
назва пов’язана з тим, що комаха цього виду, схожа на скорпіона (її російська назва скорпио́н водяно́й), весь час перебуває у воді;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чи́стий ?

ціди́ти

псл. cěditi;
припускається спорідненість з čistъ, стсл. чистъ, укр. чи́стий;
зіставляється з лит. skíesti «розріджувати, розводити», лтс. skaîdît «тс.», skaidrs «ясний, чистий», дісл. skíta «випорожнюватися», лат. scindo «розриваю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «відрізує, відриває»;
р. цеди́ть, бр. цадзі́ць, др. цѣдитися «просочуватися», п. cedzić, ч. cediti, слц. cedit’, вл. cydźić, нл. cejźiś, болг. цедя́ «ціджу», м. цеди «(він) цідить», схв. це́дити, слн. cedíti, стсл. цѣдити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оціджа́лка «друшляк»
цади́лка
цаді́лок
цеди́лка
циті́шка «цідило»
ці́джка
ціди́вко «цідило»
ціди́лка
ціди́лко
ціди́ло
ціди́лок
ціди́лци «цідило»
ціді́лка «тс.»
ці́жа «рідина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цадзі́ць білоруська
цедя́ «ціджу» болгарська
cydźić верхньолужицька
σχίζω «тс.» грецька
chinátti «відрізує, відриває» давньоіндійська
skíta «випорожнюватися» давньоісландська
цѣдитися «просочуватися» давньоруська
scindo «розриваю» латинська
skaîdît «тс.» латиська
skíesti «розріджувати, розводити» литовська
цеди «(він) цідить» македонська
cejźiś нижньолужицька
cedzić польська
cěditi праслов’янська
цеди́ть російська
це́дити сербохорватська
cedit' словацька
cedíti словенська
чистъ старослов’янська
цѣдити старослов’янська
чи́стий українська
cediti чеська
skaidrs «ясний, чистий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України