ЧЕРІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
че́рі́нь «вогнище; під печі; майданчик над склепінням варистої печі; майдан, простір»
зв’язок з коренем іє. *kuer-/ker- «плести» пояснюється стародавнім способом виготовлення посуду або сіток над вогнищем, які робили у вигляді плетениць, обмазаних глиною (ЭССЯ 4, 64–65; Трубачев Рем. терминол. 204–206; 226–227);
зіставляється також із псл. *černъ «руків’я» (Sł. prasł. II 153), з лтс. cеri «розпечене каміння (у печі, лазні тощо)», двн. hёrd «вогнище» (Bern. I 146; Osten-Sacken IF 22, 312);
псл. *čerěnь мало первісне значення «решітка, сітка над вогнем», звідки розвинулися пізніші «вогнище; під печі» і «рибальська сітка»;
(‹ іє. *kuer-/ker- «плести»);
споріднене з гр. ϰέρνος «чаша для офірування, жертвоприношення», ірл. cern «миска»;
псл. čerěnъ/čerěnь;
р. [черен] «солеварний казан для випарювання солі», бр. чарэ́нь «черінь», др. черенъ «сковорода для випарювання солі», п. trzon «черінь», ч. čeřeň «гірський хребет; вид рибальської сітки», слц. čereň «рибальська сітка», нл. šerjeń «підсака ловити рибу», болг. ст. че́ренъ «верхня частина вогнища», схв. чѐрен, чѐрjен «склепіння над вогнищем», слн. čerén «скеляста місцевість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
передчері́ннє
«майданчик перед челюстями варистої печі»
чаро́н
чере́н
че́рень
чери́н
черо́н
чєрано́
«тс.»
чири́н
«тс.; тік»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чарэ́нь «черінь» | білоруська |
| че́ренъ «верхня частина вогнища» | болгарська |
| ϰέρνος «чаша для офірування, жертвоприношення» | грецька |
| hёrd «вогнище» | давньоверхньонімецька |
| черенъ «сковорода для випарювання солі» | давньоруська |
| *k «плести» | індоєвропейська |
| cern «миска» | ірландська |
| cеri «розпечене каміння (у печі, лазні тощо)» | латиська |
| šerjeń «підсака ловити рибу» | нижньолужицька |
| trzon «черінь» | польська |
| *černъ «руків’я» | праслов’янська |
| *čerěnь «решітка, сітка над вогнем» | праслов’янська |
| čerěnъ/čerěnь | праслов’янська |
| черен «солеварний казан для випарювання солі» | російська |
| чѐрен | сербохорватська |
| čereň «рибальська сітка» | словацька |
| čerén «скеляста місцевість» | словенська |
| чѐрjен «склепіння над вогнищем» | українська |
| čeřeň «гірський хребет; вид рибальської сітки» | чеська |
| пізніші «вогнище; під печі» | ? |
| і «рибальська сітка» | ? |
| че́ренъ «верхня частина вогнища» | ? |
тро́нок «держално вил НикСгЛ, Корз, ручка лопати НикСгЛ»
запозичення з польської мови;
п. trzonek «ручка (інструментів); ніжка (гриба)» є зменш. від trzon «ручка (інструментів); ніжка (гриба); анат. тіло, корінь; техн. під; стрижень», спорідненого з укр. че́ре́н «ручка (ножа)», чері́нь (у печі);
бр. [тро́нак] «ручка (ножа, вил, ціпа, пилки)», [тро́нка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тороно́к
«ручка лопати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́нак «ручка (ножа, вил, ціпа, пилки)» | білоруська |
| тро́нка «тс.» | білоруська |
| trzonek «ручка (інструментів); ніжка (гриба)» | польська |
| trzon «ручка (інструментів); ніжка (гриба); анат. тіло, корінь; техн. під; стрижень» | польська |
| че́ре́н «ручка (ножа)» | українська |
| чері́нь (у печі) | українська |
шпа́ргет «рід печі (плити)»
н. Sparherd «плита», (букв.) «ощадна піч» є складним словом, утвореним від дієслова sparen «економити, заощаджувати», спорідненого з укр. спо́рий «швидкий; великий», та іменника Herd «вогнище, піч, плита», що споріднене з укр. че́рі́нь «дно, низ печі»;
запозичення з німецької мови;
ч. розм. špárherd, šparherd, šporherd «піч (плита)», м. шпорет, схв. šporet, šparhed;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпарга́т
«піч (плита)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпорет | македонська |
| Sparherd «плита» | німецька |
| sparen «економити, заощаджувати» | німецька |
| Herd «вогнище, піч, плита» | німецька |
| šporet | сербохорватська |
| šparhed | сербохорватська |
| спо́рий «швидкий; великий» | українська |
| че́рі́нь «дно, низ печі» | українська |
| špárherd «піч (плита)» (розм.) | чеська |
| šparherd «піч (плита)» (розм.) | чеська |
| šporherd «піч (плита)» (розм.) | чеська |
черіне́м «у кружок сіли?» (у виразі черіне́м сі́ли)] Г
можливо, первісно йшлося про групу людей навколо вогнища чи біля печі, тоді пов’язане з че́рі́нь (див.);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| че́рі́нь | ? |
черу́н «казан; черпак, черпальний ківш»
не виключений також зв’язок із че́рі́нь «під печі»;
утворення, похідне від [чира́ти] «черпати» Нед;
р. [черен] «солеварний казан для випарювання солі», др. черенъ «сковорода для випарювання солі», п. [czerun] «чирун» (запозичене з української – SW I 266);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чиру́н
«солеварна сковорода»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черенъ «сковорода для випарювання солі» | давньоруська |
| czerun «чирун» (запозичене з української -- SW I 266) | польська |
| черен «солеварний казан для випарювання солі» | російська |
| че́рі́нь «під печі» | ? |
| чира́ти «черпати» | ? |
чере́нка «чирок-свистунок, Anas crecca L.» (орн.)
результат фонетичної видозміни слів чира́нка, чиря́нка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
череня́
«тс.; чирок-тріскунок, Anas querquedula L.»
чери́чка
«чирка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чира́нка | ? |
| чиря́нка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України