ЧЕРСТВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

черстви́й «затверділий, засохлий, несвіжий; твердий, міцний; [свіжий]; (перен.) холодний, нечулий»

псл. *čr̥stvъ(jь) «твердий, жорсткий, міцний» (значення «свіжий, бадьорий» вторинне);
розглядається як утворення, похідне від дієслова *čersti, *čr̥tǫ з первісним значенням «рубати, завдавати вдари»;
зіставляється з лит. kir̃sti, kertù «рубати, бити» (ЭССЯ 4, 159–161);
припускається спорідненість з дінд. kṛtsná- «цілий; цілковитий», лат. crassus «товстий, грубий», з прус. corto «огорожа, пліт», гр. ϰαρτάλι «кошик» (Schuster-Šewc 112; Bern. I 171; Walde–Hofm. I 285–286; Mayrhofer 259; Sł. prasł. II 250–252);
іє. *kert- «плести, вити, в’язати», пор. семантичну паралель псл. kratъ «крутий, міцний» від kratiti «крутити» (Sławski I 118–119; Sł. prasł. II 250–252; Bern. I 171);
зближується також з гот. hardus «жорсткий, твердий», дісл. herstr «різкий», лит. ker̃štas «гнів» (Bezzenberger KZ 22, 476);
неприйнятне припущення про походження з *čе-vr̥stъ при підсилювальному префіксі čе- і *vr̥stъ, пов’язаним з дінд. vṛddhá- «вирослий, сильний» ‹ іє. *u̯erdh- «рости» (Machek ESJČ 99);
р. чёрствый «черствий, твердий», бр. чэ́рствы «тс.», др. чьрствъ «твердий; сухий; ясний; значний», п. czerstwy «черствий; твердий; бадьорий», ч. слц. čerstvó «свіжий, бадьорий», вл. čerstwy «бадьорий», болг. чевръ́ст «спритний, швидкий, моторний», м. цврст «міцний», схв. чвр̑ст «твердий, міцний; жорсткий; щільний, важкий; серйозний», слн. čvŕst, čŕstev «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий», цсл. чрьствъ «сильний, міцний; густий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чверськи́й «тс.»
черстви́ти
че́рстві́ти
черстві́шати
черствува́тий
чи́рствий
чирствый «міцний, твердий; бадьорий, свіжий»
чи́рстий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чэ́рствы «тс.» білоруська
чевръ́ст «спритний, швидкий, моторний» болгарська
čerstwy «бадьорий» верхньолужицька
hardus «жорсткий, твердий» готська
ϰαρτάλι «кошик» грецька
kṛtsná- «цілий; цілковитий» давньоіндійська
vṛddhá- «вирослий, сильний» давньоіндійська
herstr «різкий» давньоісландська
чьрствъ «твердий; сухий; ясний; значний» давньоруська
*kert- «плести, вити, в’язати» індоєвропейська
*u̯erdh- «рости» індоєвропейська
crassus «товстий, грубий» латинська
kir̃sti литовська
ker̃štas «гнів» литовська
цврст «міцний» македонська
czerstwy «черствий; твердий; бадьорий» польська
*čr̥stvъ(jь) «твердий, жорсткий, міцний» (значення «свіжий, бадьорий» вторинне) праслов’янська
kratъ «крутий, міцний» праслов’янська
corto «огорожа, пліт» прусська
чёрствый «черствий, твердий» російська
ст «твердий, міцний; жорсткий; щільний, важкий; серйозний» сербохорватська
čerstvó «свіжий, бадьорий» словацька
čvŕst «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий» словенська
čŕstev «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий» словенська
чрьствъ «сильний, міцний; густий» церковнослов’янська
čerstvó «свіжий, бадьорий» чеська
*čersti ?
значенням «рубати, завдавати вдари» ?
kertù «рубати, бити» ?
семантичну ?
kratiti «крутити» ?
*čе-vr̥stъ ?

граси́рувати «вимовляти звук p на французький лад»

через російську мову запозичено з французької;
фр. grasseyer «гаркавити» виводиться від gras «жирний; густий» (пор. avoir un parler gras, une langue grasse «мати важкий язик»), яке походить від лат. crassus «товстий; густий; жирний», можливо, спорідненого з дінд. kṛtsnaḥ «цілий», псл.ьṛstvъ «твердий, міцний», укр. черстви́й;
р. грасси́ровать, бр. грасі́раваць, п. grasejować, болг. граси́рам;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грасі́раваць білоруська
граси́рам болгарська
kṛtsnaḥ «цілий» давньоіндійська
crassus «товстий; густий; жирний» латинська
grasejować польська
«твердий, міцний» праслов’янська
грасси́ровать російська
черстви́й українська
grasseyer «гаркавити» французька
gras «жирний; густий» (пор. avoir un parler gras, une langue grasse «мати важкий язик») ?

черства́к «білий гриб, Boletus edulis Bull.» (бот.)

назву утворено від черстви́й «[твердий, міцний, свіжий, сильний Нед]» з огляду на якості цього гриба, його приємний запах і смак;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черстви́й «[твердий, міцний, свіжий, сильний Нед]» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України